Fran Bow

прошел игру на 100% со всеми достижениями, отличный, продуманный сюжет, Чеховские ружья меня сильно поразили. Мне понравилось разгадывать задачи с секретными кодами, но до числа фибоначчи я никогда бы не догадался. Советую, игра прям затянет

Не думала що гру з позначкою психологічного жаху назву грою дитинства, проте так і є. Історія маленької дівчинки Френ назавжди викарбована у моєму серці, її страшна доля та пригоди на шляху до свободи щоразу навіюватимуть ностальгію. Ще у школі на перервах сиділи класом й клацали у телефоні хто краще помститься охоронцю, а з появою ноутбука у моєму житті саме ця гра стала першою завантаженою :) Оцінка візуальних та музикальних складових, як на мене, взагалі не має сенсу, бо мелодії гри не забуваються навіть крізь роки та на фоні інформаційного шуму. І, може, саме Френ Боу сформувала мою витривалість до моторошних фото та малюнків якогось кровавого месива. Які там зомбі з реалістичних ігор коли є психічно хвора маленька дівчинка, яка протягом гри знайомить нас не лише з милими персонажами, а й вчить добиватися мети навіть якщо потрібно зарізати чийогось друга. Локації гри міняються від миленького дому у пастельних тонах до кривавих кімнат, створених лише з вен та артерій, а може то м'язи такі були, хто його зна Сюжет краще дізнатися самостійно, не буду ж я все розповідати. Дякую за увагу, всім цьом