Before Your Eyes

Great game but dissapointing, I bought this game as many of my friends said it was one of the best story games out there but after two playthroughs and all achievements I felt dissapointed. Art was alright, gameplay was alright but relatively simple (mostly because blinking is the main control but still), and the story was great but not enough to remedy the rest of the game. I will say it IS a good story game, but nothing too out of the ordinary. Worth buying on sale.

das sum buuushiiiiit

lovely story, except for the last 5 minutes couldn't see much was too blurry

yeah.

uno de los mejores juegos que jugue en mi vida vale la pena sus 6 dolares

人一分钟眨眼需要15次左右，而你则要在120min的体验流程中尽可能的体会一场人生的走马灯

Truly a beautiful game and the twist was heartbreaking but in a way awakening. It opens yours eyes to what you have and how you really need to appreciate what you have before it's lost to time. It really tackles a sense of despair but acceptance really well and it was a heart-wrenching and warming story to play. I'd recommend it to anyone and everyone.

催泪神作 一开始只是因为新颖的玩法才购入的，没想到还有如此深刻的剧情。亲情，爱情，自由，真与幻，梦与实，了不起的从来只有自己，无论身处于何，无论是否成就。

Before Your Eyes Гра неймовірно коротка, але я запам'ятаю її надовго. Досі не можу вирішити, що саме залишило в мені більший слід - неймовірний сюжет, таємнича, сюрреалістична і дещо кумедна атмосфера, символізм який вклали у проект, можливість самому вирішувати, що робити, чи "психологічна травма", яку мені завдали деякі сцени.. Це дуже коротка історія, але після неї залишається відчуття, ніби ти прожив щось значно більше за кілька годин. Спочатку ти просто граєш: дивишся, слухаєш, кліпаєш очима, намагаєшся встигнути за моментами, які постійно вислизають. А потім поступово починаєш розуміти, що саме це і є суть гри. Бо ти не можеш зупинити час. Не можеш повернути погляд назад. Не можеш затриматися в моменті лише тому, що він тобі дорогий. Саме тому механіка кліпання працює настільки добре. Вона не просто додає грі незвичний спосіб взаємодії - вона змушує тебе відчути те, про що гра хоче сказати.. Життя рухається вперед незалежно від того, готовий ти до цього чи ні. Деякі моменти ти навіть не встигаєш усвідомити, перш ніж вони вже стали спогадами. Окремо хочу відзначити персонажів. Їхню поведінку, голоси, діалоги, дрібні реакції. У якийсь момент я взагалі перестав сприймати це як гру. Здавалося, що я просто спостерігаю за чиїмось життям дивним, красивим, іноді смішним, а іноді дуже болючим. І тут є ще одна річ, яка, як на мене, робить Before Your Eyes особливою: символізм погляду.Ти буквально дивишся на світ очима головного героя, але водночас гра змушує замислитися, скільки всього ми самі пропускаємо. Що ми запам'ятовуємо? За що тримаємося? Які моменти намагаємося продовжити, хоча вже нічого не можемо змінити? Можливо, саме тому гра так добре працює з пам'яттю. Вона показує її не як ідеальний запис минулого, а як щось уривчасте й суб'єктивне. Ми пам'ятаємо не все. Щось забуваємо. Щось прикрашаємо. А щось, навпаки, назавжди застрягає в голові, хоч ми й хотіли б його забути. Єдине, що мені справді не сподобалося,- надмірна жорстокість щодо тварин. Я розумію, навіщо ці сцени потрібні історії, але для мене їх було занадто багато. Деякі з них були настільки важкими, що гра залишила після себе дуже неприємний післясмак, бо нагадала мені про ідентичну сцену в моєму власному житті. І це, мабуть, моя єдина серйозна претензія до гри. Культура використовувати тварин як найпростіший спосіб вивести людину на емоції має померти. Якщо сцена повинна бути трагічною - нехай вона буде трагічною через історію, персонажів і те, що вони переживають, а не тому, що автор знає: достатньо показати страждання тварини - і глядач вже розбитий. Але попри це Before Your Eyes залишила по собі дуже сильне враження. Можливо, я ще довго пам'ятатиму цю гру саме через найболючіші сцени. А можливо - через її неймовірну історію, музику, персонажів і ту дивну магію, коли ти на кілька годин забуваєш, що сидиш перед екраном. У будь-якому разі вона залишилася зі мною. І, напевно, для гри це один із найкращих можливих фіналів. Ти кліпаєш і момент уже минув. Але якщо він залишився в пам'яті, можливо, він не зник по-справжньому.