The Messenger

暇つぶしにはなったのでGoodにしておくけど、正直おすすめしません。 ゲームクリアには10時間以上かかったので、ボリュームは値段相当にある。 ただ、そのゲーム内容が薄い。 このゲームは「ステージを道なりに進めていく前半」と「各ステージを自由に行き来してキーアイテムを探す後半」に分かれるのだが、後半が信じられないほどつまらない。 後半パートでは、まだ終わらないの？なにすればいいの？と思いながら、すでにクリアしたコースをなぞったり、苦行のアスレチックを進めることになる。 他のレビューでも言われている通り、アスレチックコースにイライラする。 難易度としてはホロウナイトシルクソングなどに比べれば全然易しくて、多少詰まったとしても10分もかからず突破はできるのだが、イマイチしっくりこない操作性から来るミスにめちゃくちゃストレスが溜まる。 このゲームでこんなアクションをさせるなよと思った。 わざわざこのゲームを購入するのは2Dプラットフォームが好きな人たちだと思う。それにも関わらずこのゲームのクリア率が30%未満なのは、難易度が高いからではなく、ほとんどのプレイヤーが後半パートで飽きたからだと思う。自分も正直放置したかったけど意地でクリアした。 このゲームの後半のつまらなさを助長している点として、無個性のビジュアルデザインが挙げられると思う。 アクションゲームにありがちなひねりの無いステージ群＆プレイヤーを妨害するためだけの敵の配置＆印象に残らない敵モブとBOSSの造形。これらがこのゲームの世界観を台無しにしていると感じた。何度も行ったり来たりさせるならもっと魅力的で楽しい世界にしてよ。一度通ったらもう味がしないよ。。 ゲームを進めていくにつれて明らかになる「The Messenger」というタイトルに込められた題材自体は悪くなかったのだが、全体的に薄味で、愛着の湧くことのないゲームだった。たぶんもう思い出すことはないと思う。 ちなみにBOSS戦はそこそこ面白かったです。

An excellent side-scrolling action platformer. Reminds me of playing Ninja Gaiden growing up. Great controls, music, dialogue, story, gameplay, blah blah blah. Just buy it!

Чесно кажучи, я брав The Messenger на вечір просто під настрій «поностальгувати». Думав: ну, черговий інRecord-ретро-клонів Ninja Gaiden, пострибаю кілька годин і закину. Як же сильно я помилявся. Ця гра буквально дала мені по голові своїм нахабством і тим, як круто вона крутить очікуваннями гравця. Ось кілька речей, які мене реально зачепили: Той самий «візуальний трюк»: Починається все як класичний 8-бітний платформер. Але коли гра раптом перевзувається у 16-бітну метроїдванію, а ти починаєш буквально стрибати між двома епохами (де змінюється не лише картинка, а й аранжування музики на ходу) — це просто відвал голови. Лавочник (The Shopkeeper): Це окрема любов. Я ловив себе на думці, що повертався в його крамницю не стільки за апгрейдами, скільки просто щоб поговорити. Його саркастичні історії, байки та постійне руйнування четвертої стіни — це найкраще, що є в діалогах цієї гри. Гумор тут взагалі дуже живий, без душного пафосу. Геймплейний кайф: Механіка «хмарного кроку» (cloudstep), коли ти отримуєш додатковий стрибок після удару по ворогу чи світильнику, відчувається на кінчиках пальців. Коли вловлюєш цей ритм, ти не просто біжиш рівнем — ти по ньому летиш. Що може піддушити? Ближче до фіналу, коли гра повністю стає метроїдванією, починається класичний бектрекінг (біготня туди-сюди вже пройденими локаціями). Місцями це трохи збиває темп і втомлює, особливо якщо ти не любиш шукати секрети. Якщо вам хочеться чогось драйвового, з чудовим синтвейв-саундтреком, який потім ще тиждень крутиться в голові, і з душею — спробуйте. Вона не намагається здаватися чимось більшим, ніж є, але те, що робить — робить ідеально. Однозначно одна з найкращих інді-ігор, у які я грав за останні роки.

Es un juego que siempre me llamó la atención desde que salió. Ahora escribo la reseña que acabo terminar el DLC (gratuito) la historia la terminé hace días. Es difícil disfrutar más de un juego. Me ha encantado. Si te molan los juegos de antes de plataformas y los metroidvanias, este juego te va ha encantar. El cambio de gráficos y sonido entre 8 y 16 bits es tremendo. La jugabilidad es muy buena, recreando a los clásicos. La música es espectacular y muy pegadiza, otra vez, como las antes.. La dificultad está bastante equilibrada, aunque hay jefes y zonas que repetí bastantes veces En definitiva me ha parecido una joya que debes probar. Ahora me toca completarlo al 100% y quien sabe si platinarlo. ✅ Puntuación : 9/10 - Jugado íntegramente en la Steam Deck LCD

Terminei o jogo recentemente e posso dizer que The Messenger foi uma das experiências mais felizes que tive com plataforma nos últimos anos. Em meio a tantos jogos que acabam sendo repetitivos, genéricos e sem muitas novidades, ele consegue pegar um "problema" clássico dos games retrô — que é a falta de um roteiro profundo, contexto ou motivação para a exploração — e transformar isso em um diálogo direto com o jogador. O jogo quebra paradigmas através de diálogos irônicos, quebras constantes da quarta parede e um tom super sarcástico em relação aos clichês do próprio gênero. A curva de aprendizado é extremamente gostosa. Você chega ao final percebendo que seus reflexos e entrosamento com o personagem foram muito recompensados. Dá aquela sensação de que "o jogo está ficando mais fácil", mas na verdade o nível das fases e dos chefes só aumentou — foi você que se tornou um jogador muito melhor. Para fechar, a trilha sonora é fantástica e a arte do jogo é linda, com sprites maravilhosas e cenários de fundo que te fazem parar só para contemplar o capricho desse trabalho artístico primoroso.

Игра замечательная, прошёл когда раздавали бесплатно в EGS, решил купить в steam для коллекции и пройти ещё раз, но с ачивками. Музыка красивая, каждый трек существует в двух вариантах: 8 и 16bit, а если на локации присутствует плавание то ещё есть подводные варианты трека(т.е до 4 вариантов одного трека). Не припоминаю игр в которых решили сделать также. Сложность не очень высокая, управление приятное, есть некоторые моменты, которые облегчают жизнь по сравнению с старыми платформерами и retro-like играми. Например падение на шипы не убивает мгновенно, есть апгрейд позволяющий сделать компенсирующий прыжок после отбрасывания(когда гг получает урон). Да и фишки вроде возможности атаковать снаряд и прыгать ещё раз после атаки довольно удачные. Сейвы довольно частые. Сюжет хорош, со смешными моментами и забавными диалогами. Минусы конечно есть - бэктрекинг и неоднократное прохождение уровней во второй половине игры, особенно если хочешь собрать все печати