The Banner Saga
Дуже хороша гра!
Навіть не замітив як вона закінчилася. Сидів такий після бою з босом, дивився сумну катсцену і тут хоба! Субтитри!
Ну шо ж. Купив другу частину. Наскільки я розумію в ній історія продовжується рівно з того моменту де закінчується перша, + гра пам'ятає які я вибори робив (бо з того шо я бачу деякі персонажі які повмирали під моїм командуванням, могли б жити довго і щасливо)
Вдалі і не вдалі вибори - це оця правдива РПГ-шна складова. Можна сказати перший стовп, на якому тримається ця гра. Ну тобто ти відіграєш персонажа Рука (Убіна/Хакона, в частині про варлів), і в тебе є певна свобода дій (в межах того, що б міг зробити цей персонаж). Типу це не повна пісочниця, ти не можеш відігравати психопата, і вбивати кожного персонажа, що з тобою говорить, але твій вибір справді впливає на щось. І роблячи цей вибір, ти наперед не знаєш який в нього буде результат (це теж відрізняє цю гру від інших, де варіантами вибору ти просто менеджиш ресурси). Твої рішення мають вагу, і кожного разу ти надієшся, що вибір був вдалим.
Але.
Ю невер нов.
Другий масивний стовп, на якому тримається ця гра - покрокові тактичні бої. Насправді не знаю чи грав би я в цю гру, якби тут була тільки історія. Хих. А бойова система тут супер класна.
Ми маємо велику шахову дошку (як в героях меча і магії 5), і персонажів які бігають по квадратиках. Є маленькі персонажі (люди) які займають одну клітинку, є великі персонажі (варли), які займають 4 клітинки (ну і відповідно великі і малі вороги у вигляді кам'яних солдатів (дреджі, чи як це перекласти)).
Перед початком бою ти вибираєш порядок в якому будуть ходити твої персонажі, і під час бою ти не можеш змінити цей порядок (хіба спеціальними абілками). В тебе і в ворога свій окремий порядок ініціативи, і кожен ходить по одному персонажу за раз (я походив своїм першим персонажем, передав хід, ворог походив, передав хід мені, ітд.). ТОБТО. Якщо в одного гравця менше персонажів, він буде ходити ними частіше (!). Досить цікава механіка, яка мені на початку була дивною. Це певною мірою змушує залишати ледь живих противників недобитими, щоб не пересувати вперед хід сильніших ворогів. Але якщо з чиєїсь сторони залишається тільки один персонаж, включається режим побоїща, і він (персонаж) входить в загальний порядок ініціативи всіх юнітів (йому амба).
Основна механіка покрокових боїв - це тандем "Сили" і "Броні".
"Сила" виступає одночасно і хп і атакою, а броня блокує демаг і не дає зразу ваншотити персонажів.
Короооче. Атакуючи противника, в тебе є два варіанти - вдарити по силі або по броні.
Атакуючи по силі ти береш показник сили свого персонажа і віднімаєш від нього показник броні ворога. Якщо сили більше ніж броні - різниця проходить як демаг і віднімається від сили противника. Якщо броні в ворога так само, або більше, ти можеш нанести 1 демаг але з певним шансом промаху. В такому випадку краще атакувати броню.
Атака по броні має свою окрему характеристику. Умовно "Пенітрейшин", яка знімає сталу кількість броні незалежно від сили.
Пробивши броню, ми інвестуємо в майбутні атаки по цьому ворогу.
Основна фішка в тому, що чим більше побитий персонаж, тим слабше він атакує. Під кінець бою ти маєш ледь живих героїв, які з останніх сил добивають противників. (І знову вертаючись до механіки з ініціативою і про не добивання ворогів. Хоча за кожного вбитого ворога дається бойовий дух...).
Бойовий дух. Всього в персонажів 5 основних характеристик. Про 3 ми поговорили ("Сила", "Броня" і "ПЕНІТРЕЙШИН"), лишилось ше дві "Бойовий дух" і "Сила волі". В грі бойовий дух це типу "willpower", а сила волі це "exertion", але менше з тим. "Бойовий дух" персонажа це типу очки, які ти можеш витрачати на використання активних здібностей, або посилення атак. Наскільки ти можеш посилити свою атаку, визначає параметр "Сили волі".
Найвищий показник сили волі це 3 (якщо я не помиляюсь), і це дозволяє потратити за один хід три очки "Бойового духу" і додати собі +3 до атаки по силі або броні (що досить таки ніхуя собі). Наприклад якщо в тебе показник пенітрації броні 3, ти докидуєш туди ще 3, і в результаті хуяриш на 6. Дуже навіть непогано.
Оттт...
Оце власне вся бойова система, якщо не вдаватися в подробиці про ближній/дальній бій і активні/пасивні здібності.
Система впринципі не складна, але має певну глибину.
Як там пише на сторінці хартстоуна в плеймаркеті "Ізі ту льорн, хард ту мастер".
Можна ще окремо виділити візуальну складову. Все супер красиво. Починаючи від фонів з пейзажами, промальованих міст, картинок персонажів і закінчуючи оформленням інтерфейсу і шрифтами.
Бачив десь на ютубі відосік, як актор відіграє атаку персонажа в бою. Типу як моушен кепчур, тіки для 2д анімації. Взагалі всі анімації в бою виглядають бомбезно. Вони трохи театральні, але рухи дуже чіткі, ніби в старих мультфільмах діснею, і це виглядає прекрасно.
Коли караван чимчикує, в авангарді йдуть мікромодельки всіх твоїх бойових персонажів, кожен окремо промальований. Це прикольно.
А.
Майже забув похвалити тексти в грі. Вони написані досить непогано (діалоги, експозиція, ітд). Ну типу, з літературної точки зору. Я звичайно не експерт, але читати приємно, і перекладати було б цікаво.
З мінусів можна виділити скупий інтерфейс. Це напевно єдина проблема, яка мене напрягала впродовж гри. В діалогах немає можливості переглядати історію реплік. Типу... Якшо в мене погана мишка, яка зробила подвійний клік, то репліка втікла і гг, я її вже ніколи не побачу.
Немає можливості переглядати характеристики персонажів коли караван іде, В менюшці персонажів не пише на скільки клітинок вони ходять та як далеко атакують. Кнопка закриття карти чомусь знаходиться посередині внизу (кожний раз задумуюсь про це, коли її відкриваю).
Короче інтерфейс красивий але йому бракує функціональності. В стімі пише, що гра доступна для iOS, і може воно реально розраховано на планшети, хз.
Але насправді інтерфейс зовсім не складно поправити. Додати пару кнопок туди-сюди, і вуаля. Ідеальна гра! До механік в мене впринципі претензій нема, хіба до того, як під капотом розраховуються припаси (типу загальна кількість, і кількість потрібна на один день), і те шо люди в каравані починають вмирати, якшо один день не поїдять.
Ну шо ж. Подивлюсь шо там в другій частині.
