RAGE

Rage has potential. At its core, it’s a good, entertaining post-apocalyptic first-person shooter. And the world has a lot to offer: bandit clans, mutants, shootouts with various weapons and types of ammo, Sentry Turrets, Sentry Bots, RC Bomb Cars etc., races with different cars, upgrades and weapons, side quests, and mini-games. In particular, the game’s own card game, “Rage Frenzy,” really stands out. I enjoyed collecting all the cards as I played through the game. It also has good graphics—for its time—and the atmosphere in some areas, especially in the Dead City, was great. On the downside, I have to say that there’s still room for improvement in many areas. There’s also a lack of boss fights, only a mini-map and no proper map, and even though you can sneak, it isn’t implemented very well, and the MP is irrelevant. I also had a few bugs and glitches, but overall, the performance was good. In the end, I really enjoyed it, and I can recommend it at this price.

I've played this game a lot more than the 20 hrs I show on Steam. It is a classic, I have played it on and off since maybe the year after it came out and it is a classic I keep coming back to. Ahead of its time for 2011, Good combat, interesting world, fun driving around in various vehicles, built-in mini games, and not too difficult. I know some people like super difficult games but if I die 20 times a row in the same scene I just quit playing. You won't have that problem in this game.

Never played this on release but really enjoying it. Good shooting, the driving aspects are quite fun and the world is pretty interesting. Well worth playing. (Steam defaulted to the 32bit version for me which caused endless crashes, make sure you change the boot option to 64 bit, not crashed since)

If there was ever a game that needed a remaster, this would be it. Rage is a fun shooter that suffered from a rushed development of both the game and engine. You could tell there was supposed to be more to the game but it's main story just ends. If Rage is ID's worst shooter, as Civvie says, then it's still an above average shooter.

[h2] А теперь нашему вниманию предстаёт плод любви других франших. Знакомьтесь - ребёнок Мэд Макса и Фоллаута... Ну.. Если бы один из родителей жёстко сидел на хмуром... И изменил бы другому с Бордой [/h2] В первый раз Рейдж я проходил с зелёного магазина, дикой весной на парах, году в 14 вроде. Из того что я помню, это был фоллыч с машинами, но жутко короткий, она мне тогда, вроде как понравилась. Перепройдя её во второй раз, более чем через 10 лет сделал вывод, что я тогда был невзыскательным геймером, ахахах))) Нет, Вы не думайте, я согласен, что игра недурная, и что она в год релиза отхватила кучу наград, но, заслуженно ли? Или же это награды полученные по формуле "Поработай на имя, чтобы оно потом работало на тебя"? Вопрос. Ну, собственно к самой игре: [h2] Достоинства [/h2] - Интересный постапок, с машинами, один из немногих - Интересные мини-игры - Колоритные персонажи - Местами прикольный чёрный юморок - Недурственный такой крафтовый режим - Полная локализация и отсутствие повестки [h2] Недостатки [/h2] - Баги, часто нелепые - Игра очень короткая для данного жанра (будто делалась в перерывах между разработкой Нью-Вегаса) - Проблемы со звуком, в основной части он просто периодически пропадает и отстаёт, а в DLC его нет - Беды с сюжетом - Графика, даже для даты релиза слабовата, задники местами откровенно картонные [h2] Сюжет [/h2] С первого раза не поймешь, а когда поймешь, понимаешь, что пахнет вторичностью. Подача сюжета урывками, концовка так вообще наступает внезапно и жутко смазанно, складывается впечатление, что игру делали, в какой-то момент разрабам сказали стоп и они так и поступили. Это, мягко говоря обескураживает. При этом задел и идея очень неплохие, Зенимахи могли бы очень хорошо с ней поработать, но не смогли. [b] 5 из 10 за черновик сюжета [/b] [h2] Графика [/h2] Можно сказать, что она слабая, потому что прошло 15 лет с момента релиза и это правда. Однако, что там у нас в 10-м году релизилось? Так, вот ME2, New Vegas, метроха 33, и однако на фоне этих игр, она выглядит ну прямо скажем слабовато. Больше всего бесят задники. Будто бы их нарисовали на картонных коробочках, отфотографировали и вставили в игру, очень халтурно. Некоторые предметы и текстуры, издалека выглядит неплохо, как скажем в "Im Alive!", такой эффект пыли в зданиях. Но ты подходишь чуточку ближе, взгляд падает на стену и на стол. И ты видишь, что эта пыльная крошка хальтурно нанесена на текстуры! Очень убого выглядит. В остальном же неплохо. Лица, не откровенные куски желе, на троечку. Удивляющих спецэффектов конечно тоже нет, но и сеттинг не про это. При всём этом общее впечатление не очень. [b] 5 из 10 [/b]. [h2] Движок и физика [/h2] Двигло относительно неплохое. Но моментами выявляется халтура, в виде багов, регдоллах застревающих в текстурах и выдающих пируэты, а также в намертво залоченных картах. Ну то есть, как в 90-е, Вы видите у стены камешек и, чисто в теории Вы могли бы на него прыгнуть, однако вы подходите и сталкиваетесь с мертвой стеной. То есть карты ограничены максимально топорно, а ещё прыжок за всю игру потребуется Вам лишь несколько раз. Это тоже обескураживает. Стрельба здесь терпимая, езда на машинах утюжная, и в целом физон выглядит, как поделка студента-первогодки на UE 0.0.0.1. Не впечатлило. [b] 4 из 10 [/b] [h2] Геймплей [/h2] Пробник фоллыча, в перемежку с бордой, в который добавили тачки. Из положительного, есть интересные мини-игры. Своя карточная игра, чем-то походящая на Гвинт, игра в ножички и даже игра на гитаре, и проч. Сайд-квестов не так уж много и они однотипные. Оружия тоже маловато, 4 вида транспорта, и одно сюжетное бодрое DLC. Есть ещё небольшой раздел с крафтом разных полезных вещей, ну и вроде бы всё. Игры, прямо сказать маловато, для игр подобного жанра норма по контенточасам, около 80 часов. Тут, ну часов 25, от силы. Повторюсь, кажется, будто игру бросили делать на полпути. Очень жаль [b] 6 из 10 [/b] [h2] Звук и Вайб [/h2] Со звуком проблемы. Особенно это проявляется при езде на авто. Он постоянно куда-то пропадает, диалоги обрываются на полуслове, а в DLC диалогов нет вообще, как и локализации. Вайб от этого тоже проседает, хотя есть и другие, более весомые причины. И ладно бы это релиз, ну может быть современные системы конфликтуют с игрой, но балин, неужели нельзя пофиксить, Вы же продолжаете продавать игру, сделайте её удобоваримой, не надо ремастер выкатывать. Ну ладно, это уже так, бурчание в пустоту. [b] 3 из 10 за проблемы со звуком [/b] [h2] Итоговый вердикт [/h2] Учитывая все проблемы, озвученные выше, игру стоило бы задизить. Однако рука не поднялась, потому что это часть культуры, исторический факт, и от моего диза ничего не изменится. [b] Итоговый балл по игре (4,6+0,5 за полную локализацию) 5,1 из 10. Игру к покупке могу порекомендовать больше наверное в коллекцию, если Вы собираетесь именно играть, обратите внимание на вышеозвученные проблемы [/b]

I originally played Rage back in 2011 when it first launched. Despite the numerous visual bugs, particularly the notorious texture-loading issues, it was still an enjoyable experience. The game clearly felt a little unfinished, but even so, I had a lot of fun with it. I really liked the core idea and the world id Software created, and at the time it felt like a promising foundation rather than a fully realised vision. At its core, Rage is a first-person shooter, with vehicle combat used primarily to connect mission areas. The structure revolves around hub locations such as Hagar’s settlement, Wellspring, and Subway Town, each populated with vendors, mechanics, and mission givers. Missions themselves are always completed on foot. What kept me playing, both then and now, was the atmosphere. I have a deep affection for post-apocalyptic fiction, including Mad Max, Waterworld, and Rage 2, and Rage fits neatly into that space. The art style is outstanding, gritty, stylised, and reminiscent of a graphic novel brought to life. Despite its age, the game still looks fantastic as a whole. Individual textures can be soft or low resolution, but taken in context, the overall world design is impressive. Revisiting the game on Xbox Series S largely eliminated the texture pop-in issues I experienced on older hardware. Load times are also drastically reduced thanks to SSD technology, which keeps the pacing brisk and makes the experience far smoother than it was at launch. Combat is where Rage really shines. Enemy AI and animations were excellent for the era. Foes flank, take cover, fire blindly, and behave differently depending on enemy type. The gunplay feels weighty and satisfying, supported by a strong and varied weapon roster. Weapons are limited to four at a time and are selected via a fast and intuitive weapon wheel. Each gun also features multiple ammo types, chosen through a secondary radial menu. This system encourages tactical thinking and works brilliantly in the heat of combat. However, the developers may have loved their guns a little too much. Reload animations, while beautifully detailed, are slow, and later in the game this can become frustrating as enemies continue to press their attack while you are locked into an animation. Vehicle combat and racing help vary the gameplay. Racing events in Wellspring and Subway Town reward upgrade certificates, allowing you to improve your car. While fun initially, once fully upgraded there is little incentive to engage enemies on the road. It is a nice diversion, but not essential. Each hub also features a gambling card game and side activities such as delivery missions. I largely ignored these. Selling scavenged junk provided more than enough money to stay well stocked, and I never fully grasped the card game’s mechanics. The story itself is serviceable rather than memorable. It exists mainly to push you forward, culminating in an assault on The Authority. Boss encounters are scarce and generally underwhelming, including the finale, which, much like Rage 2, feels surprisingly easy due to the powerful weaponry handed to you at the end. Overall, Rage was a thoroughly enjoyable experience. I loved its world, aesthetic, and gunplay, and spent just under 12 hours immersed in its wasteland. While the driving sections could easily have been removed without much loss, they do help break up the shooting. The DLC is still available, but I felt satisfied with the base game. Despite its flaws, Rage is well worth revisiting, especially on modern hardware that finally allows its strengths to shine.

💀 Офіційна підтримка української локалізації відсутня; ❤️‍🔥 Фанатського українізатора, можна знайти в Спільноті Steam чи КУЛІ; 📁 Якщо чесно, в першу RAGE мені довелося погратися ще в часи її виходу. Щоправда, тоді мені дісталася дещо забагована та, можливо, навіть дещо урізана версія гри. Воно й не дивно, враховуючи, що це щастя було куплено гривень за 20 у форматі піратського диску в якоїсь бабці на одному з базарів. 📖 У часи першого проходження я щиро не розумів, що ж саме гра намагається донести в мої не сформовані критичним мисленням лобні долі. Якби до цього перепроходження мене запитали: “про що ж була RAGE?”, мені довелося б знизувати плечима, бо пам’ятав я тільки покатушки на баггі та атмосферу божевільного постапокаліпсису. 📖 Десь там в недалекому майбутньому якийсь астероїд вирішив навести лад на планеті Земля. Людству доводиться в екстреному порядку та з небувалою світовою єдністю ініціювати програму “Ковчег”, заморозивши щасливчиків по всій планеті, аби ті відродили людство на спустошеній планеті через сотню-другу років. Наш головний герой опиняється в рядах цих самих щасливчиків, однак по пробудженню виявляє, що усі його побратими, з якими він одного холодильника ділив, мертві та навіть встигли муміфікуватися трошечки. Вибравшись на поверхню Нової Землі, герою відкривається і друга страшна правда: нікуди, власне, людство не ділося. Астероїду не вдалося закосплеїти динозаврів. У нього була одна робота – і з тією не впорався. Зрозуміти це дозволяє момент, в якому з перших хвилин перебування поза “Ковчегом”, здичавіле одоробло родини Гомінідів, роду Люди, ряду Примати, типу Хордові, класу Ссавці намагається приставити примітивного мачете до горла спорідненого йому, нашого гігачада виду ♥♥♥♥ Sapiens Sapiens варіації ХХІ сторіччя. На щастя, в цей конфлікт поколінь, втрутився проїзджавший повз більш соціально-приємний представник люду, який допоміг вирішити одвічне питання батьків та дітей прицільним пострілом в потилицю. Допомігши, одягнувши та покористувавшись нашою реліквією з минулого, цей типок розповідає про порядки: світом править якийсь оруелівський авторитарний Уряд, на дорогах вільно літають всілякого роду бандити, розбійники, культисти та інші божевільні, а людство ютиться в маленьких родинних поселеннях або ВЕЛИКИХ містах рівня нашого села. Причому, бути бандитом набагато вигідніше та соціально-значущіше в цьому суспільстві. А ще є повстанці, які відкрито намагаються протистояти авторитарній владі уряду генерала Кроса чи Краса, чи як його-там. Очолює їх також вихідець з “Ковчегу” (Крос, до речі, найімовірніше теж звідти, бо в його уряді заправляють також його злі-друзяки з “Ковчегу”, коротше тупо Громадянська війна між ковчежними). Заділ історії чудовий, от тільки незрозуміло, а яка роль та мета в цій всій історії в нашого героя? А ніякої. Прокинувся, пострілявся, покатався на баггі, подопомагав місцевим поселенням та містам типу Велспрингсу чи Метро-місту. А потім доєднався до повстанців, бо уряд чомусь активно полює на вихідців з Ковчегу і явно не для того, аби запропонувати міністерського портфеля. А ще уряд цей мутантів створює. Коротше, поганці поганцями, свинець їм проміж лоба. 👀 Візуально гра мені завжди подобалася. Знаєте, в ній закладена така цікава естетика постапокаліпсису в стилі оцього ковбойського вайбу Дикого Заходу, ще й приправлена тими самими покатушками на баггі, який можна покращувати, змінювати на більш крутіші варіанти, влаштовувати перегони, ще й при цьому розстрілювати/збивати і трощити ворожі баггі а-ля Carmagedon. 🔫 Головне, що залишила по собі в пам’яті ця гра: мені було весело в неї грати. Настільки, що я вишукував кожен квест — чи то основний, чи додатковий, чи повторюваний на дошці оголошень. Шукав кожну бісову активність в перегонах, в доставці через Стенлі Експрес. Та навіть намагався створити автомонстрів з кожного баггі, що потрапляв у мої руки. Я справді вважав її тоді файнющою грою. ⚙️ Та навіть з цим, як це часто траплялося, найкращі ігри тих часів вставляли ножа у спину — знаходився критичний баг, який тупо не давав можливості закінчити цю гру до кінця. Викликав біль у серці, сльози на очах, крики в істериці, розбиті в кров кулаки об монітор та розбиті шибки через викинутий у вікно системний блок. 🎯І все ж, якщо збити з очей пелену ностальгічності, я сьогодні можу виділити занадто мало плюсів в ній. У перепроходженні я почав нудьгувати вже на другій годині гри. Гра нагадує конструктор ідей, які так і не отримали ані гідної реалізації, ані гідної спадщини. Шматків багато — користі нуль. 1) Візуальна частина на сьогоднішній день здається простою, в ній видно з перших хвилин усі прогалини розробника, і єдине, що її тримає – це якраз атмосферний стиль. 2) Їзда на баггі, яка колись так подобалася, виглядає цілковитою маячнею. Тобі треба постійно їздити з точки А до точки Б, а на дорозі тобі будуть заважати одній й ті самі вороги, які спавняться там в одній і тій самій кількості кожен клятий раз, щойно ти виїзджаєш з “хабу”. А їздити цими дорогами доведеться багато: в одну лише стартову локацію з ворогами мене гра ганяла разів зо двісті, аби я вбивав одних і тих самих ворогів, які сидять на одних і тих самих місцях. І це вбиває ще й занурення, особливо коли тобі ще в перших квестах говорять, який ти класний, очистив регіон від поганців, а через хвилину вони воскресли, бо тобі треба знайти в їх лігві ще когось/щось. 3) Принаймні, частково стріляти та підривати ворожі машинки тут все ще весело. Але не довго, бо щойно мозок хоч трошечки починає думати, кожен елемент починає просто бісити. І жодну додаткову активність через це проходити не хочеться: ані одноманітні гонки, ані одноманітний експрес, ані одноманітні квести з дошок оголошень в коридорних ОДНОМАНІТНИХ локаціях. 4) Оптимізація проблем цього разу не виклкикала. Навіть сказати нема про шо. 5) Сюжет тут взагалі повна лажа. Годині на другій я вже зрозумів, що кашу тут не звариш, бо він ні про що. Мені стало нудно, а я, між іншим, пам’ятав гру зовсім іншою! Головні поганці в цій історії — це місцевий світовий уряд. Та ми будемо з ними боротися дуже умовно, бо нам навіть не покажуть головного поганця, лідера цього уряду, генерала того Кроса. Хоч би фотку в Інстаграм запостили, я хз. Бо про нього можна дізнатися з однієї необережної фрази нашого союзника і все, більше ніде головний антагоніст не покажется. В кінці ми взагалі в одне рило штурмуємо цілу СТОЛИЦЮ уряду, генералу чхать, і все закінчується тим, що ми відкриваємо достроково усі інші світові “Ковчеги” ЗАДЛЯ МАЙБУТНЬОГО ЛЮДСТВА! От тільки, і шо? Якого майбутнього, якщо людству і так зашибісь, потихеньку живуть, де племінним строєм, а де цілий інопланетний мінерал обробляючи та використовуючи. Нічого ж, бляха, не зміниться. Припустімо, я ще зрозумів би скинути ярмо влади генерала того, щоб Пустка задихала вільно і т.д., і т.п. От для цього повстанцям резонно було б відкрити ті Ковчеги. Але те, як причину цього озвучили в самій грі… Шо просто я щойно передивився? 🤷🏼‍♂️ І все ж, не знаю, є в цієї старої-доброї гри якийсь шарм, який дозволив мені перепройти її вдруге. Так, я не побачив ніяких сильних сторін, жодних причин для її успіху, але ж рідна якась. Тому, на знижечках, рекомендую.

Great game that always got a bad rap for some reason. It used to have an issue with texture pop in, but on modern hardware I'm not getting any at now. buy the DLC and use the rebar ammo in the Nailgun for so much fun, it should be illegal.