Dungeon Munchies

真的好玩兄弟

是我喜欢的结局

以打败敌人并获取能力为玩法的横版游戏并不少见。但是以敌人做为料理为题材确实足够有趣，加之其诙谐的文本和时而不羁的立绘表现风格正是这款游戏的魅力所在。 游戏boss战不同于一般游戏，boss除了有多阶段，还会根据血量多次进入狂暴期，期间除了有新招式还（貌似）会有大幅减伤。初见觉得打的很有压力，熟悉之后也还不坏。 游戏比较小巧，我意犹未尽打了高难二周目，且为了无伤成就重玩了第一章，即使这样也只花费了30小时。 另，[spoiler]双持散射激光机枪翻滚换弹流强无敌。二周目时最终boss的meta元素攻击都没放出来就结束了。 [/spoiler]

Um dos jogos mais subestimados que eu ja joguei na minha vida, realmente muito bom. A gameplay ás vezes é um pouquinho parada, mas a história do jogo é absolutamente incrível, o universo é um dos mais únicos que eu já vi. Estou inclinado à comprar a edição de colecionador só para ter a mídia física e algumas coisinhas a mais do jogo, realmente gostei demais dos personagens e da lore, diálogos muito bem escritos e história extremamente criativa.

還不錯玩

Dungeon Munchies — це гра, яка не сприймає себе надто серйозно. Перша половина гри наповнена різноманітним гумором, жартами, мемами, відсилками на інші твори тощо. З розвитком же сюжету та в міру розкриття історії, гра збавляє обертів у комедійності та починає набувати серйозніших тонів. Сама по собі Dungeon Munchies — це мандрівна гра з видом збоку. Ми граємо за такого-собі зомбі під керівництвом кухаря-некроманта. Зброя та підсилення (які тут виступають в ролі різного роду страв) створюються з компонентів убитих ворогів та, періодично, з рідкісних інгредієнтів, захованих у секретних локаціях. Убивши кілька креветок та ожилих картоплин ми маємо все необхідне, щоб підсилити нашого персонажа. Знаю, звучить дико, але, влившись в процес починаєш сприймати все це як належне. Крім того, як вже зазначалося, з розвитком сюжету деякі речі прояснюються, і стає зрозуміло, що це зроблено не просто заради жарту. Сам же ігровий процес доволі простий: просуваємось по рівню, попутно вбиваючи ворогів, збираємо з них інгредієнти, щоб посилити персонажа. Їх ефективність (як і сила ворогів) зростає лінійно, тому тут маємо досить простий шлях для покращення. Тим не менше, деякі речі все ще відрізняються, і можна створювати різного роду збірки в залежності від обраних страв (бафів) та зброї. Бойова система теж досить проста: стрибки, ухиляння, атака основною і другорядною зброєю. Залежно від обраної зброї, дистанція атаки може відрізнятися, як і її ефект. Наприклад, якщо спорядити щит, як другорядну зброю, то з'явиться можливість блокувати атаки, а якщо, натомість, взяти лук, то атака стане дистанційною тощо. Музика в грі досить непогана, особливо в найсерйозніших її моментах. На середньому рівні складності мені знадобилося близько десяти годин, щоб повністю пройти її. Але, як на мене, цього більш ніж достатньо, щоб її рекомендувати — гра дійсно непогана.