Amnesia: A Machine for Pigs

Although quite short, A Machine for Pigs is a brilliant and beautiful game, insanely overshadowed and underrated over its predecessor. Sure, its not the usual Amnesia experience, but its such a genius and original concept that you should, atleast try once. They will make pigs out of us.

dumb dumb

Эта игра пугает скримерами и резкими звуками. Местами жутковато, но я ожидала большего. После прохождения первой части амнезии, которая пугала именно затягивающей и погружающей в себя обстановкой. Загадки конечно должны быть простыми чтобы сильно не зависать над ними, но не настолько чтобы шестеренки под ногами надо было вставить в механизм напротив... Выглядит сама по себе игра не очень, первая 2010 года смотрится симпатичнее, тут текстуры какие-то растянутые. Халтурно выглядит оформление шкафчиков и столов с которыми можно взаимодействовать, потому что наполнение одно и то же: записка 1 шт и какие-то бутылки с книжками. Хотя что еще туда можно положить, если у нас безграничный фонарик в руке? Все какое-то не то прям, не могу посоветовать игру.

Se que a muchos no les gusto este amnesia, mas porque rompio por completo el concepto del primer amnesia pero la historia, y el personaje principal, es buena ami me gusto mucho el juego ver como Mandus "expia" sus pescados pues fue feliz que mas decir

If you are going to play this game play it for its story, play it for its writing, for its message which are all so masterfully crafted.

я думала игра будет длинее(

Абсолютно все, що було хороше в першій частині спаплюжено в цій частині. Коротко по пунктах. Сюжет. В першій історія була по мотивам Лавкрафта, зі помірною кількістю записок, які чітко і по суті розкривали лор, персонажів або події, що важливі для гри. Історія розкривалася поступово і обростала м’яском по мірі проходження. В цій частині сюжет – це плід хворої уяви фаната фільмів жахів категорії «Г» із акцентом на «боді-горор», із величезною кількістю записок, що представлені концентрованим потоком свідомості і розтягують дуже коротеньку гру беззмістовним чтивом. Історія розкривається рвано і напівнатяками не пояснюючи майже нічого. Графіка і візуал. Не зважаючи на скудний бюджет, в першій частині був моторошний темний замок, який ставав все жахливішим, що далі ви спускаєтесь і що сильніше його оповивала «Тінь». Картинка була чіткою і добре грала на світлі\тіні. В цій частині всі локації скучні, однотонні вилизані кишки, які не лякають і не створюють атмосфери. Графіка ніби з викрученим на мінімум контрастом де вся картинка зливається в однотонну масу в якій не видно абсолютно нічого, не залежно від налаштувань яскравості. Все виглядає як етикетка, що повністю вицвіла на сонці. Технічний стан. Перша частина працювала стабільно навіть на 16 рік після свого виходу. Єдиною проблемою були дуже не часті статери при прогрузці наступного рівня. Ця частина статерить в кілька разів частіше, половину часу вона працює в 40 фпс коли в неї шось підгружається. Неодноразово вилітала і має низку багів. Атмосфера. Темна, тягуча і загадкова в першій частині. Відсутня в цій. Чи страшно? В першій було завжди дискомфортно через чудовисько, через психічний стан протагоніста через його запаморочення і в деяких геймплейних моментах. Класичних скримерів із гучним звуком посеред тиші не було взагалі. В цій частині відчуття дискомфорту просто відсутнє. Точніше воно є, але не через «горорність» гри, а від того як криво це грається. Скримерами наcpали дуже щільно якщо не скинути гучність в налаштуваннях, то може піти кров з вух. Геймплей. Тут все найгірше. В першій частині гра складалась досить з обширних рівнів із доволі непростими пазлами, вмілим чередуванням мирних відрізків із відрізками з ворогом. Також вона мала змогу взаємодіяти із самими різними предметами на рівні, мала інвентар і витратники, механіку психічного здоров’я і необхідність знаходитись на світлі. Ця частина має лише нескінченні прямі коридори з найтупішими і найпростішими «пазлами» в яких не можна затупити, окрім того ще й з прямими підказками в записках для самих тупеньких, майже повною відсутністю «бойових» відрізків, ворогів, що не становлять взагалі жодної загрози. До того ж тепер не можна взаємодіяти з жодними предметами окрім квестових і крісел. Якщо предмет можна взяти в руку, значить він абсолютно точно треба для вирішення «пазлу». Інвентар, витратники, психічне здоров’я і гра світла\тіні зникла повністю. Таке рідко буває, коли сиквел гірше за попередника абсолютно по ВСІХ параметрах, але це саме той випадок. Відрижка ігрової індустрії.