LIMBO

This game is dark, creepy, and atmospheric… It’s a pretty short game… overall, a great indie platformer with gorgeous visuals…

[b] Плюсы [/b] - Атмосфера одиночества и неизвестности - Простая, но сильная подача без лишних слов и объяснений - Головоломки в игре не слишком сложные и хорошо вписаны в общий ритм прохождения - Контраст света и тьмы, силуэты, движение и анимации создают сильное художественное впечатление. [b] Минусы [/b] - Короткая продолжительность - Отсутствие четкой истории - Игра может показаться слишком простой для тех, кто ждёт разнообразных механик. [b] Вывод [/b] Игра для тех, кто любит платформеры, символизм и мрачную атмосферу.

Не знаю що можна сказати про Лімбо,трохи я підгорів,поки платину вибив,але воно того варте,звісно більше я не хочу грати в цю гру,але всім рекомендую,перевірте свою суперсилу.Оцінив на 9/10,тому що це інді гра і причому стара,тому дуже непогана.

Ця гра показала мені монохромне занурення у підсвідомі страхи, де кожен крок супроводжується хрускотом дитячих кісток. [b] Візуальний стиль — головний маніфест гри. [/b] Розробники повністю відмовилися від кольорової палітри, залишивши лише чорний, білий та нескінченні відтінки сірого туману. Наш персонаж — маленький хлопчик, чиї очі світяться двома білими цятками серед суцільної темряви.у грі немає традиційного саундтреку. Замість музики вас оточує тривожне ембієнт-гудіння, шурхіт трави, далекий гуркіт механізмів та моторошні, реалістичні звуки пасток. [b] Геймплей - метод спроб і помилок [/b] Гра сповідує філософію «trial and death» (вивчення через смерть). Ви не зможете передбачити небезпеку, поки вона вас не вб'є. Головоломки досить логічні, завдання інтегровані в саме навколишнє середовище. Ви будете взаємодіяти з ящиками, мотузками, гратися з вагою та силами гравітації. Попри силуетну графіку, смерть героя виглядає напрочуд жорстоко, що підкреслює ворожість навколишнього світу. [b]Сюжет без жодного слова [/b] Гра не каже вам нічого. Тут немає тексту, діалогів чи кат-сцен. Назва гри прямо відсилає до католицького поняття «лімб» — першого кола пекла або чистилища для нехрещених душ. Відсутність прямого нарративу змушує гравця самостійно збирати пазл самостійно. Чи це метафора автокатастрофи та спроба душі прийняти смерть, чи це історія про дитячі нічні кошмари та подолання страхів? Фінал гри не дає відповідей, а ставить жирний знак питання, залишаючи похмурий післясмак. Отже, Limbo це інтерактивне мистецтво, яке доводить, що для розробки не потрібні мільйонні бюджети чи реалістична 3D-графіка, щоб налякати, зацікавити та змусити думати. Гра працює на рівні первісних інстинктів — страху перед темрявою та невідомістю. Це обов'язковий елітарний досвід для кожного, хто цінує в іграх атмосферу та авторське бачення.

I truly love how eerie, gloomy and unsettling the game is. I appreciate that it doesn't hold your hand and challenges your brain despite its simple mechanics. During the first blind run some puzzles may seem easier than others; you might predict what's coming, but then the next step offers another surprise. It was one of those games that had been lingering on my watch list for ages and ignited the spark at the right time. I wouldn't be surprised if Limbo was created by the spawn of the devil because it's passionate and quite humiliating. The secret level was the cherry on top. Every minute was amazing.

LIMBO – это мрачный шедевр, где смерть не наказание, а дар для понимания прохождения. Только умирая снова и снова (и снова), начинаешь понимать логику головоломок, которая поначалу кажется совершенно неочевидной. Особенно ярко это чувствуется к финалу. Последние главы с гравитацией я возненавидел всей душой, а за секретный уровень с непроглядной темнотой и пилами, которых не видно, готов был проклинать разработчиков. Но поставить дизлайк рука не поднимается, потому что тот поток дофамина, который обрушивается после преодоления особо отмороженного препятствия, перекрывает все часы страданий. Управление простое как смерть в этой игре, но именно в этой простоте кроется дьявол. Особое удовольствие получаешь от простых пазлов, но настоящий мега-гранд-ультра-HD-4К-Pro экстаз испытываешь, когда после десятка смертей проскакиваешь сложный участок за доли секунды. Но эта радость длится недолго – после непродолжительной спокойной ходьбы снова начинаешь нервничать и страдать от новых испытаний. И да, смотрел видео-гайды ближе к финалу. Карта это отдельное восхищение. Она линейна, но при этом полностью лишена загрузок и склеек. Мир ощущается целостным, живым (если в контексте игра так можно выразиться) и без особых изъянов (не считая, снова скажу про это, некоторых сверхсложных локаций). Визуал минималистичен, но до мурашек стилен. Мрачный, трагичный, он буквально затягивает тебя в экран, обволакивает атмосферой безысходности и не отпускает до самых титров. Звук тоже на высоте. Простая и гнетущая музыка, качественные шорохи окружения, звуки противников и этих пил. Единственная претензия, в моменты смерти звук иногда резко подскакивает, отчего сильно бьёт по ушам. Главное кредо игры в гениальном сочетании простоты и неочевидности, обернутое в мрачный шарм. Рекомендую всем любителям коротких (где-то на 4 часа) бродилок с головоломками на реакцию. Игра заставит вас страдать, но в конце вы будете благодарны ей за этот путь. 7 прыжков из 10’ти циркулярных пил.

[h1]Sobre o Game:[/h1] Encontre sua irmã em um mundo desconhecido, onde tudo pode ser um perigo para você. [h1]Minha Opinião:[/h1] 👺 DIFÍCIL!!!! 👺 (pra mim) Um jogo na qual estamos em busca de nossa irmã (amada irmã, com certeza, porque, a quantia de coisas que o protagonista passa, realmente tem que amar essa irmã viu ._.) O ambiente parece vazio e hostil Com o passar dos cenários, nos deparamos com diversos desafios, como um purgatório (limbo), até podermos encontrar nossa irmã. Por não ter história escrita, o jogador pode interpretar o ocorrido do início ao fim Particularmente, entendi o jogo sendo um tanto quanto triste após o final.. para mim não compensou a jornada se o final for entendido como entendi [spoiler]ambos já estão mortos, conclui isso depois do menino passar pela barreira de vidro, e o menu inicial ficar repleto de moscas por onde os dois se encontraram [/spoiler] E, eu já disse.. quão 👺 DIFICIL 👺 foi esse jogo? me estressei em uma parte que minha nossa, quase quebrei o pc kkkkk --> Recomendo para quem tem paciência e jogá-lo em pausas <-- [b]Positivos:[/b] - Puzzles simples e muitos complexos, ele vai utilizar seu conhecimento em física e raciocínio lógico para avançar nas fases - O design dele achei belo. Não é nada chamativo para que destoasse da história, mas, também não era algo simples que se tornava insignificante - Você pode rejogá-lo pelas fases escolhidas (para pegar achievements) [b]Neutro:[/b] - Não possui dicas para avançar em determinado puzzle (caso você fique preso igual eu) - Não ter diálogos, podendo ser interpretado de diversas formas - Não possui músicas, apenas a atmosfera, trazendo uma sensação de solidão [b]Negativos:[/b] - Acho o preço caro para um jogo de 2011 (ele sempre está em promoção junto com o inside, aproveitem) 👺 já falei o quanto passei RAIVA nesse jogo?! 👺

LIMBO не дарма стала справжнім інді хітом у свій час та і зараз займає особливе місце у серцях давніх шанувальників. Це дуже гарний і атмосферний платформер, що відразу купує тебе своїм візуалом, саундом та відчуттям непроглядної темряви й всепоглинаючої небезпеки.

Sei que demorei um pouco para terminar LIMBO, mas felizmente é um jogo atemporal, não importa quando você compre, a sensação é de que ele nunca envelhece e sempre vai ser um jogo interessante. Fico feliz em finalmente concluir, mesmo que há 12 anos atrás eu tivesse feito quase todos os níveis e parei por algum motivo que não me recordo. Gosto como o jogo conta com puzzles que trabalham bem com os sentidos e fazem com que o jogador consiga avançar sem ser punitivo e ainda ser uma experiência tranquila. Mesmo antes de terminar eu já recomendava e continuo recomendando.