Homefront

Тот самый шутер 2011 года, где северокорейцы захватили Америку, и народное сопротивление пытается их выгнать. Долго откладывал, потому что слышал много критики, но всё-таки дал шанс. [h2]Сюжет[/h2] Завязка мощная: ты играешь за пилота, которого схватили оккупанты, местное сопротивление тебя отбивает, и дальше ты бегаешь по разрушенному Колорадо и выполняешь поручения повстанцев. Идея интересная, но подача хромает - герои какие-то картонные, а злодеи получились настолько карикатурными, что их хочется не бояться, а ржать с их акцента и пафосных фраз. Зато атмосфера оккупации передана неплохо: повешенные на фонарях люди, блокпосты, листовки с портретом Ким Чен Ира - чувствуется, что разработчики хотели сделать мрачный мир, но переборщили с пафосом. [h2]Геймплей[/h2] Стрельба тут типичная для своего времени: укрытия, автоматы, пара видов транспорта, на которых можно поездить. Оружия немного, но оно разнообразное - от простых М16 до всяких самоделок, которые местные умельцы собрали из подручных материалов. ИИ врагов иногда тупит: то бегут прямо на пули, то замирают в дверях и ждут, пока ты их перестреляешь. Зато моменты с управлением дронами и ездой на бронеавтомобиле добавляют разнообразия. [h2]Техническая часть[/h2] Игра вышла в 2011-м, и по графике она выглядит неплохо для своих лет, но оптимизация на ПК хромает - на современных системах приходится танцевать с бубном, чтобы запустить без вылетов и подтормаживаний. Звук и музыка нормальные, но запоминающихся треков нет, всё сливается в общий шум перестрелок. [h2]Что понравилось[/h2] Атмосфера оккупированной Америки - редкость для шутеров, обычно в них американцев спасают, а тут они в роли угнетённых. Короткая кампания, часов на 5–6, без лишней воды, можно пройти за один вечер. Идея с "народным умельцем", который собирает оружие из бытовых предметов - выглядит забавно. [h2]Что не понравилось[/h2] Сюжет не раскрыт до конца, концовка скомканная, будто разработчикам надоело делать игру. Мультиплеер мёртв, так что если рассчитывали на онлайн-баталии - не рассчитывайте. ИИ врагов - то гении тактики, то овощи, предсказать их поведение невозможно. [h2]Вердикт[/h2] В целом, Homefront - это средний шутер, который запомнился скорее своей необычной идеей, чем качеством исполнения. Если вы фанат жанра и хотите пробежать что-то короткое с атмосферой сопротивления, можно взять по скидке, но ждать шедевра не стоит. А вот если вы пропустили её в своё время, сейчас лучше смотреть в сторону второй части или других постапокалиптических игр, там и графика новее, и геймплей бодрее. И если этот обзор наберёт 50 лайков и 10 наград - Сыграю 100 часов, улучшу значок до 5 уровня и схожу в церковь помолиться за разрабов, чтобы они делали только крутые проекты… ███████████████████████████████████████ ███████████▀▀░░▀███████████████████████ ██████████░░░░░░▀██████████████████████ ██████████░░░░░░██▀▀████████████████▀██ ██████▀░░░░░░░░░░░░░░░░░░░░░░░░░▄▄▄▄▄▄█ ██████░░░░░░░░░░░░░░▄░░▄█▀░▄███████████ █████▀░░░░░░░░░░░░░░█▄▀▀░░█████████████ █████░░░░░░░░░░░░░░░░░░░░██████████████ ███▀▀░░░░░░░░░░░▀▀░░░░▄▄███████████████ ██▀░░░░░░░░░░░░░░░░░░██████████████████ ██░░░░░░░░░░░░░░░░░░░██████████████████ ██▄░░░░░░░░░░░░░▄░░░░██████████████████ ████░░░░░░░░░░▄██░░░░██████████████████ ████░░░░░░░▄█████░░░███████████████████ ▀▀▀▀░░░░░░▄█████▀░░░███████████████████ ░░░░░░░░░▄███████▄▄░░▀█████████████████ ▄▄▄▄▄▄▄▄███████████████████████████████

Очень посредственный продукт, по крайней мере для меня. Может для кого-то эта игра может показаться неплохой, но точно не для меня. Сюжетно как то не очень, продолжительность короткая что проходится за менее 4 часов. Полно косяков, да и в целом сама игра ощущается очень криво и не проработанно, словно игру делали на отьe6iсь. Игра на столько кривая, что порой ты делаешь действие которое просит игра - и задание провалено, в следующий раз ты делаешь абсолютно тоже самое - миссия выполнена) Анимации кривые, скрипты кривые, постановка уровня "После школы решили с пацанами в войнушку поиграть" (Ладно хоть финальная миссия ощущается по интереснее, в кои то степени на уровне колды), порой озвучка тоже кривая (Например чел говорит "там в окне враг", хотя как он его смог увидеть если он вообще за стеной еще находился), бывают какие то нелогичные и тупые моменты от которых просто появляются вопросы, даже где то увидел грамматическую ошибку в локализации пхпхп, тоесть вот на столько всё криво и не грамотно сделано) Стрельба ощущается тоже не очень. Эдакая попытка создать свою колду (Здесь даже есть момент как в той же Modern Warfare, когда ты выламываешь дверь и в слоумо убиваешь врагов, но тут даже это сделали криво) Единственные для меня плюсы это: Графика, которая для того времени смотрится реально неплохо, и наличие русского текста и озвучки (Как я понял, раньше приходилось ставить русик, а потом разрабы завезли обнову где добавили русик, тоесть да, не смотря на то что в стиме не указан русский текст и звук, в игре он присутствует). Итог: Могу порекомендовать только если хочется поиграть в какой нибуть такой старенький коридорный тир на вечерок, и кто знает, может быть вам понравится игра больше чем мне (Ибо есть такие люди которым эта игра реально нравится). А так, 4 из 10

Знаєте, ніколи не скаржився на погану пам’ять. Авжеж я багато чого забуваю, як і всі, але точно не повністю фільми чи ігри. Загалом, це поганий знак, бо якщо за десяток чи трохи більше років вивітрюється геть усе, окрім рекламного слогану про захоплення США корейцями, значить усе інше вже бачив. З гарно поставленого й стилізованого вступного ролику ми коротко дізнаємося, що Північна Корея нападає на Південну й робить єдину країну. Потім збройні сили нападають і захоплюють Японію. Тим часом, на близькому сході корейці беруть під контроль усі родовища нафти, що створює надзвичайний дефіцит палива, особливо в США. Не знаю чому Штати не використали ядерні бомби чи загалом за підтримки НАТО не почали нести демократію (можливо в тій реальності теж Трамп чи ще якась нікчема), але Америка поступово анексувалася. І от на дворі 2027 рік, частині американців остогидло сидіти в окупації і вони, проникаючи в різні структури, збирають революційну армію в боротьбі за незалежність. На папері – це дійсно оригінальний сюжет, але реалізації наче й не було. Ми граємо за якогось відомого у вузьких колах пілота, якого всі звуть Джейкобз. 2011 рік, а персонаж досі ніхто – оболонка для гравця. Я розумію, коли це робили в класичних і культових шутерах, бо, попри дійсно відсутню необхідність щось писати, це справді занурювало. Мені от подобалося, що персонажі не балакають, коли не було NPC. Але навіть у 2004 році, коли до Ґордона Фрімена зверталися, а він мовчав, у мене це викликало неприємні емоції. Під час гри в мене в голові всі «діалоги» з протагоністом, котрий і не головний герой, а просто член загону, виглядали як мовчазне кивання головою у вигляді відповіді на все. Але це таке, можна було б і не звернути увагу, якби, бляxa, сетинг хоч трохи використовувався. Важко порівнювати з [url=https://steamcommunity.com/profiles/76561198095876839/recommended/201810/][b]перезапуском Wolfenstein[/b][/url] не тільки тому, що гра вийшла на 4 роки пізніше, а й банально через відсутність альтернативної історії. На момент релізу, Homefront була про майбутнє, тобто це така проста фантастика. Розумієте, якщо змінити обличчя ворогів на, скажімо, європеоїдні, то вийде так, що Америку захопили якісь комуністи. А якщо бути не таким радикальним (жодного расизму далі) й трішки підкоригувати корейців, то це взагалі Китай нарешті пішов у наступ. Моя проблема в тому, що немає ніяких специфічних ознак в окупантів. Якщо показати, що хтось везе пралку, а через плече перекинуто унітаз, то хоч у що одягти цього асвабадітєля, всі одразу все зрозуміють. Тут наче Штати просто після катастрофи й у злиднях з якимось тоталітарним азійським режимом. Про всі інші події минулих літ ми дізнаємося тільки із 61 записки, які частково лежать в неприємних бойових місцях. Читати їх нецікаво, добре, що заголовок дає одразу зрозуміти суть. Що по ігровому процесу. Ну, це Call of Duty для українців. У країнах, де купити нову колду на релізі взагалі не проблема, Homefront нікому не треба. У нас ціни такі, що адекватна людина краще візьме на розпродажі 2-3 гри, замість однієї старої частини, чи 5-10 замість нової. І ні, я не гейтер, бо для мене це найкращий атракціон, просто така відстійна цінова політика Activision. І от є дешева Homefront, яка показує відповідний рівень на екрані. Буквально в усьому видно, що хоч на Unreal Engine 3 можна було й краще зробити (на 9 місяців пізніше вийшла Batman: Arkham City), виглядає все бюджетно. Підтримка DirectX 11 така, що треба порівняльні скріншоти робити. Усе, окрім зброї та залізних заборів чи перекриттів мають брудні текстури з низькою роздільною здатністю, ну, а PhysX працює суто в скриптових моментах і навіть відро від землі гранатою не відірвати. Проте модельки всього, як і персонажів мені подобаються, анімації непогані й плавні, але тут треба обговорити технічні нюанси. Почнемо з максимальних налаштувань, які взагалі не максимальні. Я затінення оточення, яке малює тіні від об’єктів з відстані 3-4 метри прямо перед обличчям навіть не пригадаю де бачив, але навіть там це точно було не на «графічній межі» проєкту. Те саме стосується LoD’ів (рівнів деталізації), коли зміна настільки радикальна й різка, що я періодично перевіряв той дoвбaний повзунок, який правіше вже не посунути – халтура нереальна. Ну й дальність промалювання теж ніяка, іноді здається, що вдалині просто картинка. DSR працює, але якщо на робочому столі не така ж роздільна здатність, під час запуску все не влізатиме без переходу в меню налаштувань; без неї 4x згладжування мені не вистачало, але я його все одно залишав, пропри додатково чотирикратне збільшення роздільної здатності, бо так значно краще. Параметр «FPS smoothing» обмежує частоту кадрів до типового для UE 3 – 62 – загалом нічого корисного. А от без вертикальної синхронізації гра виглядає не плавною, навіть якщо лічильник узагалі не рухається. Ну й для тих, хто хоче пограти плавно й без вильотів, які я ловив регулярно треба: в меню увімкнути VSync і виставити будь-яку іншу роздільну здатність. Завантажити рівень і вибрати потрібну, після чого частота кадрів відповідатиме монітору, а не 60, які чогось виставляє Homefront. Так от, повертаючись до шутеру. ШІ тупий, всюди тир, але веселий, де завжди в компанії мінімум 2 персонажа, ну й проходяться 7 рівнів (один з яких цілком на бойовому вертольоті) за 3-3,5 години + півтори години на записки не на максимальній складності, яка тут така сама нецікава й неприємна, як і в CoD, коли треба сидіти за укриттям і на пів секунди-секунду в когось стріляти, пам’ятаючи звідки підуть корейці; так усе залежить не від навичок, тут виграє пам’ять, як у більшості військових кампаній. Звідки в мене стільки годин? Я спеціально зробив підряд два повних проходження, ну й отримав специфічні досягнення, але не будемо відволікатися. «Унікальною» можна назвати механіку використання бойового безпілотного наземного транспорту, який автоматично їздить, але стріляє по цілям, на які наводить гравець через певний приціл. Згадане літальне завдання мені просто сподобалося, хоча іноді висвічувався Балтфілдовий напис про покидання бойової зони (DICE зі своїми тараканами завжди веселить). Після того, як здогадався все зробити як треба, страждань не було. Негативна рецензія по тій причині, що я не бачу сенсу, чому комусь варто пограти в Homefront. Це доволі застаріла посередня гра від якої можна отримати позитив, але є високий шанс, що його не буде. У мене специфічні смаки, тому повністю відключивши розумову діяльність мозку прикольно постріляв в усе, ну, а спеціально для цього не купляв і колись давно дуже дешево собі взяв, коли ще щось пам’ятав.

Homefront is an FPS released in 2011, developed by Kaos Studios. It’s basically a Call of Duty-like with a North Korean twist. Since the 2010s, North Korea has been arming itself to the teeth and gradually invading the world. Two years after the start of the occupation of the United States by this dictatorial regime, the dictatorship is total. Extreme violence reigns, with summary executions in the middle of the street, populations rounded up in makeshift camps or sent to forced labor, and omnipresent propaganda that constantly reminds you that you’re no longer really at home. The atmosphere is heavy and oppressive, creating a real sense of urban guerrilla warfare in occupied territory. We play as Jacobs, a former US Army pilot just freed from a prisoner bus by a small group of resistance fighters against the communist regime. The team is well put together: Connor, the tough-as-nails leader who’s rough around the edges and strongly reminds you of the good old Reznov from Black Ops; Rianna, the badass teammate who never backs down; and Hopper, the Korean ally, mechanic and super chatty guy who brings a welcome touch of humor. The dialogues and interactions perfectly enhance the immersion in this resistance atmosphere. The gameplay doesn’t mess around and goes all-in on spectacle. We gun down North Korean soldiers left and right, take out armored vehicles, switch from sniping to vehicle-mounted machine-gunning, and even pilot a combat helicopter. The action is completely frantic: everything is exploding everywhere, planes streak across the battlefield at full speed, and the North Koreans scream like madmen during the fights. The combat and destruction sequences are heavily scripted, but at the time they remain exhilarating and perfectly executed. The enemies are not very varied but are still threatening. We face heavily equipped North Korean infantry, armored vehicles, helicopters, and even crazy survivalists armed to the teeth who complicate matters and add a layer of unpredictable chaos. The weapons are varied and satisfying to use: pistol, Kriss Vector, several types of assault rifles (M16, SCAR, ACR, Galil, etc.), M249, sniper rifle, and rocket launchers. We also frequently get to take control of the Goliath, a heavily armed six-wheeled all-terrain armored vehicle that obliterates everything we mark. We quickly tend to abuse it as much as we can, since the "Norks" are so numerous. Graphically, the game holds up well for 2011 and sits in the same league as FEAR 3, COD Black Ops or Bad Company 2. The urban guerrilla settings in typical American suburbs, with their narrow alleys, parking lots, devastated stores and bridges, are immersive and reinforce that thrilling feeling of fighting hard in the heart of a country that is no longer your own. There are quite a few minor flaws to point out. The character is a bit too slow, which becomes a handicap when you need to take cover quickly or when an objective is timed. You really feel like you’re controlling a big asthmatic lump, and I know what I’m talking about. The weapons have very limited ammo reserves, which forces us to switch them frequently. Object hitboxes are sometimes too large, shooting an enemy hiding behind a thin or wooden surface doesn’t always kill him, and some scripts are questionable, to say the least. Clipping and aliasing are noticeable, and the object draw distance is ridiculously low. To top it all off, the campaign is quite short, five to six hours maximum, which leaves a slightly bitter aftertaste. Despite all these technical flaws and the very linear and scripted feel, Homefront remains a decent and likeable FPS. Let’s just say it’s a solid B-tier Call of Duty that will give you a few hours of fun, nothing more.

this game is a surprisingly enjoyable military shooter that delivers an intense campaign from beginning to end. while it may not reinvent the genre, homefront stands out thanks to its engaging atmosphere, emotional setting and the constant feeling that you're fighting against overwhelming odds. from the very first mission, the game throws you into a brutal conflict where every street, neighborhood and ruined city tells the story of a nation struggling to survive under occupation. it creates a grounded and immersive experience that kept me invested throughout the entire campaign. what i enjoyed the most was the pacing. the game wastes very little time before placing you in large-scale battles filled with explosions, collapsing buildings and nonstop action. every mission introduces new situations, from urban firefights and stealth sequences to vehicle sections and massive assaults alongside resistance fighters. despite being a relatively short campaign, it never feels repetitive because there's always something new happening that keeps the momentum going. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3760971186 another aspect that deserves recognition is the atmosphere. the destroyed suburbs, abandoned homes and occupied streets give the world a sense of realism that makes the conflict feel much more personal. instead of simply moving from one battlefield to another, you're constantly reminded that this war has affected ordinary people, making the journey through each location far more impactful than a typical military shooter. the combat is satisfying and responsive, with a solid selection of weapons that all feel powerful in their own way. fighting alongside members of the resistance creates several memorable moments, especially during the larger battles where explosions, helicopters, armored vehicles and heavy firefights all come together at once. while the gameplay remains accessible, it still manages to deliver plenty of exciting encounters that make every mission enjoyable. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3759591099 the campaign also does a great job of building tension. as the resistance grows stronger and the stakes become higher, every objective feels increasingly important. there are several cinematic moments throughout the story that keep the adrenaline high, making it easy to play "just one more mission" until you suddenly realize you're approaching the end of the game. AND I ABSOLUTELY HAVE TO GIVE A SPECIAL MENTION TO THE FINAL MISSION. THE ENTIRE LAST OPERATION IS AN INCREDIBLE PAYOFF FOR EVERYTHING THE CAMPAIGN HAS BEEN BUILDING TOWARD. THE ACTION REACHES ITS PEAK, THE SCALE OF THE BATTLE BECOMES MASSIVE, AND THE SENSE OF URGENCY NEVER LETS UP FOR A SINGLE MOMENT. EXPLOSIONS ARE HAPPENING EVERYWHERE, YOUR ALLIES ARE PUSHING FORWARD BESIDE YOU, AND EVERY STEP FEELS LIKE IT COULD DECIDE THE FATE OF THE ENTIRE RESISTANCE. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3760971557 IT'S ONE OF THOSE ENDINGS THAT MAKES YOU FEEL LIKE YOU'RE PART OF A BIG HOLLYWOOD WAR FILM. THE COMBINATION OF CINEMATIC MOMENTS, INTENSE GUNFIGHTS AND THE FINAL PUSH TOWARD VICTORY MAKES THE CLOSING CHAPTER AN ABSOLUTE BLAST TO PLAY. IT WAS EASILY MY FAVORITE PART OF THE ENTIRE GAME AND A FANTASTIC WAY TO END THE ADVENTURE. by the time the credits rolled, i was genuinely satisfied with the experience. homefront delivers exactly what i was looking for: a fun, fast-paced and cinematic military shooter that keeps the action flowing from beginning to end without overstaying its welcome. if you enjoy story-driven FPS campaigns filled with memorable battles, explosive set pieces and nonstop action, this is definitely a game worth playing. i had a great time with it, and it's one of those shooters that's easy to revisit whenever you're in the mood for an exciting action campaign. RATING: 9/10 – AN ACTION-PACKED FPS WITH GREAT ATMOSPHERE, MEMORABLE BATTLES AND AN ABSOLUTELY EPIC FINAL MISSION. 🎖️🔥 #Nocticula #Raven #HarleyQuinn #She'sAwesome #She'sSweet #ThankYouMyDearFriend #ForSharingYourGamesWithMe #ILoveYouuuu 🔥🎮❤️

First playthrough review time. Homefront has an interesting story and gives that classic military shooter atmosphere from older FPS games. The campaign is short, but the pacing stays good and the later missions become better than the early parts. The shooting sections are simple and keep the game active from start to finish. The gameplay is decent overall, though the controls may take a little time to get used to, especially for players more familiar with modern FPS movement. The game also shows its age in some technical areas, but it still works fine for a short campaign experience. I actually had this game back around 2012, I think, but after installing it on my Windows XP system it never worked properly. I still do not know the exact reason, but maybe I did not install VC++ or DirectX at that time, or maybe the installation files had some issue. Overall, Homefront is a solid short FPS game with a good story style and good action. It is a good choice for players who like classic military shooters and want something short and straightforward.

[h1] Game with a really interesting "what if" flavor! [/h1] The plot isn't anything new: It's very reminiscent of the film "Red Dawn" with Patrick Swayze. Remember that? The film tells the story of the occupation of the United States by Soviet, Cuban, and Nicaraguan troops. Here instead we have an alternative future where the United States is occupied by North Korea. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3564028784 We will be saved by a group of resistance fighters, the reason will be revealed later in the game. Together with them we will fight the invaders inside their city and we will witness the atrocities they commit against the civilian population. The plot develops throughout the game and to enrich the general background a little we will find newspapers where the events preceding the invasion will be recounted. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3564175402 During the game, we'll fight alongside 2-4 other NPCs whose AI isn't exactly brilliant, but you'll get used to it. Proper use of cover and conserving ammo will be crucial, although you can always pick up enemy weapons. The overall graphics, compared to today's versions, do feel a bit dated; however, the game is perfectly enjoyable; I personally haven't encountered any crashes or glitches. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3564210161 The only downside, if we really want to find one, is the length (it can easily be completed in 5 hours) and the lack of multiplayer, due to the "seniority" of the product. If you're a fan of first-person shooters and dream of reliving the beautiful moments of the movie "Red Dawn" in first person, this game is for you! Better if you buy it at a discount.

I find this game really refreshing! Visually, it’s not bad (it looks no worse than *Call of Duty*); the color palette is lovely and the landscapes are truly pretty though it’s a shame the buildings and scenery are often repetitive. The single-player campaign is very short, with only 7 or 8 missions, yet it still features some good ideas (like the helicopter sequences, the Goliath, etc.). As for the multiplayer, it’s really solid; the maps are quite large. I’d say the multiplayer is *Battlefield* in style but with gameplay closer to *Call of Duty*. It’s a really enjoyable game to play every now and then. Sure, it has technical limitations (bullets don't penetrate surfaces), and *Homefront* isn't a blockbuster, but it remains a good game nonetheless.

Homefront захватывает с первых минут: напряжённый шутер с мрачной атмосферой оккупированной Америки и захватывающим сюжетом о сопротивлении. Перестрелки динамичные, миссии разнообразные, а разрушенные города и кинематографичная подача делают игру по-настоящему атмосферной. Отличный выбор для любителей сюжетных шутеров с драйвом!