Hand of Fate

Hand of Fate - це цікавий гібрид карткової гри, "рогаліка" та екшен-RPG. Рогаліки самі по собі ігри доволі складні на початковому етапі, але поєднання із картковим рандомом призводить до подвійного удару у вигляді доволі несподіваних викликів. Через свій унікальний мікс, який я раніше ніде не зустрічав, гра не старіє, а сбьогодні ще й бадьоро грається, адже запускається та чудово йде навіть на портативках. Якщо комусь хочеться чогось незвичайного, не дуже складного, але із фентезі та несподіваними поворотами, то спробуйте.

норм

핸드오브페이트2 유튜브 보고 재밌겠다싶어서 샀고 2도 재밌었는데 1는 너무 단조롭고 지루해서 질린다.

Игра, которая в 2015 году попала во все мои вкусы и осталась в списке самых любимых, а потом вышла вторая часть и сделала всё ещё лучше. Харизматичный ведущий с колодой карт раз за разом рассказывает историю, собранную из разорванных воспоминаний. Удачные действия игрока позволяют продвигаться в этих историях, добывать новые карты, идти к новым боссам и получать ещё больше кусков историй. И тут сверху идёт DLC, где можно выбирать предысторию: появляются новые ветки и испытания, правила на забег и шмот, события, истории. Игра даёт 60+ часов, чтобы ведущий рассказал всё, что у него есть. "60 часов? А тогда почему у тебя 130?" А потому что ачивки из DLC — это фестиваль рандома, который заставит повозиться с колодами и бесконечными перезапусками. Игра очень случайная: игрок не влияет на порядок выхода карт‑событий, а парочка испытаний — ОЧЕНЬ требовательные. Игра определённо прошла через десятилетие достойно. Надеюсь, новые игроки всё ещё будут находить её на распродажах и приобщаться.

"Open your mind and you will start. Open your eyes and open your heart. Open your mind and you will change for better or worse by the hand of fate"

时隔五年再捡起来的时候，本想说这又是一个被我“玩游戏不选噩梦模式就会死”的病耽误的游戏，但正常难度玩着玩着又开始中道崩殂了。捡起来3.5h，也就是之前玩了3.9h，总算想起来为什么明明游戏时间不长却度日如年。这个游戏是必须要开挂玩的，太冷门又中途更新，没挂玩不爽那只好半途而废了。 游戏并非一无是处。抛开技术力不谈，本作roguelike和传统纯看操作的hack&slash游戏类型完美互补，稍微杂食一点的玩家可以玩的不亦乐乎，也让游戏的面向群体更广一些。摸牌失败的概率确实高了一些，但游戏难度有相当大的容错率，更何况真正影响过关的是靠技术的战斗，能够无伤的话前面无论怎么倒霉也无所谓了。而在大富翁阶段能受伤致死的概率也不高。 但是这个游戏怕解构。战斗都是千篇一律的躲a躲a暂且不提，大富翁阶段的趣味着实有限。所有的特殊事件无非是在数据上面进行调整，真正有效的数据仅有血量和攻击力，所有的什么金钱食物装备最后都要归结到这两点上。当然这么解构没意思，因为所有roguelike都能这么解构出来。游戏真正无聊的是形式，遭遇一个小故事，看脸决定奖励、惩罚、是否要进入战斗。这种模式能够支撑的热情也就是4h左右，或者如果流程顺利，坚持到结局。当难度开始增加，无法一遍通关甚至无法两遍通关，那么这种模式是否值得反复sl就要好好考虑一下了。 hack&slash就更不用说了。比起大部分人吐槽的2.5D不可移动视角，我更难受他粗劣的建模，比起12年的羞辱都不如。这就是典型的小厂不知道自己优势劣势在什么地方，说过太多就不重复了。 roguelike的命脉就是新鲜机制。虽然每次死亡都会从头开始，但是走的路却大不相同，简单换一个奖励道具就是完全不同的玩法。更好的话，每次死亡都是一点实打实的积累（而不是什么狗屁的技术提高），能够在新的开局时更轻易地体验到爽快的游戏乐趣。本作显然没能做到。战斗也尽力去区分装备和技能，以及敌人种类boss技能，但变量还是太少，或者说变量在观感上太少。大富翁获得的道具和装备，能让你在战斗中有什么质变吗？不能。无论什么装备，开局100血，boss门口50血，稍微仔细一点耐心一点不贪刀，都是一样的打法。 那为什么还会死？因为不贪不是人啊。本作的大富翁部分相比其他roguelike游戏真的是收益损失五五开。虽然不像skyhill那么变态90%=0%，但也不像大部分rogue一样只要花在赌博的时间长就一定收益高。比如碰到卖血的事件，一个不小心吸到1，后面还没吃几口饭就战斗，很容易暴毙。 有评论提到洗牌能看出来，我仔细去看确实有效，但不能保证100%，尤其是动作变快+切三次，最后还是靠猜。也许录像回放可行吧，但是这么玩太没意思了，我的评价是不如开挂。 不能开挂不是差评的原因而是中途放弃的原因。差评的原因是这个游戏没能做到点到为止见好就收。

Telling my GM how wrong he is has never been so entertaining. I know it will have some conscequences, but yet it's fun to do.