Teenage Mutant Ninja Turtles: Splintered Fate

[h3][i]Складывается ощущение, будто игру изначально делали с расчетом на мобильные платформы: все максимально упрощено, механики быстро исчерпывают себя, а глубины и разнообразия явно не хватает.[/i][/h3] [b]В отзывах игру хвалят за вариативность, но я с этим не соглашусь[/b]. Для рогалика ее здесь слишком мало: навыков не так много, действительно сильных - еще меньше, карты не генерируются, а враги в основном довольно предсказуемы. Да, благодаря случайным выпадающим навыкам иногда можно собрать интересное комбо, но довольно быстро находишь рабочую комбинацию и дальше просто повторяешь одно и то же из забега в забег. [b]Прокачка при этом довольно быстро ломает баланс[/b]. Тот же Рафаэль с прокачанным уроном и огненным талисманом превращается в настоящую имбу. После этого уже практически неважно, кто перед тобой и какие навыки тебе выпадают. При этом странно сбалансированы и сами боссы: например, босс из первой главы в испытаниях вполне способен надереть тебе зад, тогда как ласт босс в тех же испытаниях практически ничем не отличается от своей обычной версии и при прокачанном персонаже убивается чуть ли не быстрее. В итоге сложность ощущается какой-то случайной: самые опасные моменты могут быть в начале, а финальные испытания, которые должны проверять тебя на прочность, наоборот, проходятся без особых проблем. [b]Сюжет тоже вряд ли можно назвать сильной стороной игры[/b]. До уровня Hades ему очень и очень далеко. По сути, вся история сводится к тому, что тебе нужно восемь раз победить главного злодея, чтобы в итоге спасти Сплинтера. Для рогалика такая структура сама по себе вполне нормальна, но проблема в том, что между этими победами практически ничего интересного не происходит. [b]Основного геймплея здесь примерно на 10 часов, и особенно странно то, что после спасения Сплинтера игра никак не меняется[/b]. Нет ощущения, что ты открыл новый этап или получил какую-то новую мотивацию продолжать прохождение. Если бы не желание выбить ачивки, я бы, скорее всего, дропнул игру сразу после спасения крысы. [h3]В итоге получился довольно поверхностный рогалик, который быстро показывает все, что может предложить. Поначалу играть интересно, но уже через несколько часов начинаешь замечать, насколько однообразными становятся забеги. Не хватает ни разнообразия билдов, ни интересных ситуаций, ни ощущения, что каждый новый забег действительно отличается от предыдущего.[/h3]

I'd say it's worth the time Turtles Casey Jones (DLC) Beat em' up - Roguelike The full voice acting is a nice touch

Go Ninja Go Ninja Go ! Hades and TMNT finally meets, great game to play at work on my Deck.

This game gets a solid Boooooooo from me. The gameplay is uninspired cookie-cutter Roguelike and honestly I'm so tired of the formula, but even if you aren't, there are other games that do everything this game does but better, like Sworn or Hades. Basically the only reason to play this game is if you have a massive nostalgia boner over TMNT but even then you're better off rocking the Shredder's Revenge game than this pile of corporate slop. Boo this game! BOOO! Also, pretty sure the Nickelodeon execs went to Epstein Island.

[h1]Tartarugas Ninjas + Hades + Repetéco sem muitas novidades (Apenas + dificuldade)[/h1] [b][u]Modo jogado:[/u][/b] [i]Couch Coop[/i] [b][u]Nota:[/u][/b] [i]7/10[/i] Joguei esse game coop com minha esposa, é muito divertido até a primeira zerada, quando finalmente matamos o destruidor, depois, infelizmente, acabam as novidades e só aparece opções de inimigos mais dificeis, para liberar conquistas e alguns itens para liberar mais power ups no game. Ele é simples e ótimo no que se propõe, mas pelo fato de querer se estender o tempo de jogo baseado somente no "repetéco", acabou não me pegando para continuar até uma possível platina. Vi que depois do primeiro final ainda há mais 2, mas sinceramente, não animei de jogar de novo para fazer eles, pois é exatamente o mesmo game, com mesmos inimigos, mesmos power ups e sem muita novidade à partir daqui. Mas é bem capaz de revisita-lo algum dia com minha esposa, pois foram boas 8h jogadas, além disso, é no universo de tartarugas ninjas, então vale bastante a pena para quem é fã.

Here's a cliche "I really wanted to love this game." and I did, but I don't. It certainly doesn't deserve a "Very Positive" Steam rating. I just can't fathom that this game has been around for almost two years, yet unforgivable and game breaking inconsistencies still exist. The real problem though, is that the base level design, and coding for multiplayer, is rotten to the core. It's dumb beyond belief. There is no MP lobby. Lobby? What a fkn antiquated concept. Instead, you get to roll the dice at the start screen while the seconds count down, and you admire your pretty 30 ping. Firstly hoping that you aren't going to end up on a team that is halfway through a run. Then, at the same time also praying to a non-existant god, that the same team is running something maybe a level up from a timber pc powered by penguin poop on a 300 bps modem out of Antarctica. The entire premise of the game is about "building your build". So which FW thought it would be clever to dump players into a game when half the team is 'built' already? Completely defeats the fun of the game, also makes it next to impossible to complete certain achievements. Lack of lobby stupidity excluded, there isn't even an option to "Create MP game." of your own. So you can't even just start an MP run from scratch on your own. You HAVE to roll the dice, WTFF?!? Oh and here's one for you players who love to add insult to injury. If you do happen to be lucky enough to create an MP game. You get kicked for idle waiting for other players even if you're the only player and the creator. Yup, next level fktard sht. The guys who dropped the balls on this basic shizz, are, quite literally, the definition of moronic FWs. If I was you idiots, I would be sure to leave this failure, and any reference to it, or the company involved, out of your LinkedIn profile. There is no polish here, this game could have been something good, but it isn't. The multiplayer is a poorly implemented after thought, and the chumps in charge obviously don't GAF cause they've done nothing to fix it. You don't need my review. Buy the game. Play the game. Realise how broken MP is. Get a refund.

After 100% the achievements, I'll say the game is hella fun, but if you want to 100% make sure you do the lurking menace hard portal before you reach a higher level or it stops spawning. Other than that super worth it and the dlc characters are all fun and unique too. Some crazy op builds. Enemies get a bit repetitive though. If Hades is a 10 this is a solid 8.

[quote][b]Мені невідомі інші вдалі клони Hades, але я впевнений, що TMNT: Splintered Fate — точно один із найкращих. Втім, саме через дуже сильну концептуальну схожість, його справжнього фіналу важко досягти до того, як цей клон набридне. Це не значить, що за той час він не розважає. Просто після четвертої перемоги над фінальним босом вже якось не хочеться повторювати це по колу аж до восьмої, яка потрібна за сюжетом гри. Втім, я впевнений, що якби я подібним не займався в обох частинах Hades до того — з цією умовністю жанру роґлайт я би тут змирився.[/b][/quote] [quote]👍 [b][i]СПОДОБАЛОСЯ[/i][/b] [b]+ Brother from another father.[/b] Якщо в Hades гравцю пропонували роль саркастичного сина Аїда, то тут у нього на вибір культовий квартет черепашок, кожна з яких по своєму на нього схожа, але має іншого батька. Його порятунком, власне, й має займатися гравець протягом 15-20 годин. Splintered Fate не тільки механічно нагадує молодшого брата культового твору Supergiant Games, а й своїм сучасним сетингом, меншою тривалістю, та веселішим настроєм. [b]+ Сім "я".[/b] Окрім черепах гравець може спробувати ще трьох їхніх друзів і номінально усіма наявними персонажами доведеться грати за схемою "ривок, атака, ривок". Втім, їхні спецприйоми, пасивні навички та специфіка атак відрізняються настільки, наскільки треба, щоб забіг кожним із них відчувався трошки інакше. [b]+ Кавабанги — із дитинства бумеранги.[/b] Це, певно, найголовніша принада гри для мене. Якби вона не була присвячена героям мого дитинства, я скоріш за все не звернув би на неї уваги. Інтенсивність атак чисельних ворогів повертають у часи, коли я лупив палкою крапиву, уявляючи, що я нінджя, який відбиває навалу посіпак Шредера. Кинув в одну сторону шюрікени, зробив ривок у іншу, розсікаючи катанами собі шлях, або закрутився у вихорі їхніх лез — все це так соковито анімованоі динамічно відбувається, що насправді важко відірватися. [b]+ Жвава музика, яка пасує франшизі.[/b] Я уявляю технічне завдання, яке прописали композитору: "Ми не можемо використовувати оригінальні мотиви зі старих мультиків, але треба написати якесь максимально схоже техно на межі з геві-метал". Йому це вдалося. [b]+ Заряджання здібностей замість відкатів за таймером.[/b] А це вже головна суто механічна особливість гри. Щоб підготувати здібність до використання, гравець має "заряджати" її успішними звичайними атаками. Це змушує поводитися в бою доволі агресивно. Ухилятись, очікуючи відкату здібності, тут просто неможливо. [b]+ Вкупі і без маху не буває.[/b] Можливість грати у кооперативі тут — скоріше приємний бонус, ніж повноцінний варіант для проходження гри. Разом у ній весело рубати ворогів, але і важче. Коли ти граєш сам — ти краще контролюєш ситуацію, ворожі постріли зосереджені у твою сторону, а це значить, що ти завжди знаєш в яку сторону краще ухилятися. Коли ж вас четверо — снаряди летять увсібіч і маневрувати у цьому хаосі виснажливо. Весело, але виснажливо. Тому якщо і радити тут кооператив, то максимум удвох. І бажано перед цим соло пограти, щоб розуміти що до чого.[/quote] [quote]👎 [b][i]НЕ СПОДОБАЛОСЯ[/i][/b] [b]- Сюжет можна описати одним абзацом.[/b] Це спільна болячка подібних ігор — у них замало сюжету, а в діалогах повно води. Творцям ніщо не заважає робити діалоги цікавішими. Ними навіть не обов'язково рухати сюжет. Можна просто будувати лор. Але вони цього не роблять. [b]- Цікавих будов героїв не вистачає на всю тривалість гри.[/b] Згідно жанру, ігровий процес побудований на повторенні забігів, кожен із яких відрізняється будовою персонажа. Тобто гра вичерпує себе, як тільки у гравця закінчуються варіанти тої будови, чи коли ці варіанти відрізняються між собою так помірно, як у Splintered Fate. Вже після 4 перемоги над фінальним босом із 8, я відчував, що я спробував усе основне екіпірування героїв. [b]- Одноманітність ворогів.[/b] Битви з босами тут прикольні. Втім видів рядових ворогів тут настільки мало, що однакові модельки використовуються як на початку забігу, так і вкінці. І це іноді збиває з пантелику: під кінець забігу ти налітаєш на якусь малявку, яку ти п'ять хвилин тому завалив за 3 удари, і тут раптом таку саму, навіть не реколор, треба колупати вже разів 6-7.[/quote] [quote][url=https://x.com/naumchas]Ласкаво запрошую до себе у твітер[/url][/quote]