Tales of Seikyu

GER/ENG Manche Quests in der Dungeon haben mich fast in den Wahnsinn getrieben. Man muss sich durch diese labyrinthartigen Wege durchfuchsen, um überhaupt zu verstehen, wo es weitergeht. Die Verwandlung in verschiedene Gestalten war schon nice. Auch kann man die Spielgeschwindigkeit (In-game Zeit) selber regulieren und später auch eigene Teleporter bauen. Grosses Manko, die Yokai-Truhen sind zwar miteinander verbunden, zum Craften muss man die Zutaten trotzdem in der Tasche haben und auto. auffüllen fehlte. Die Hauptstory zieht sich am Ende ein bisschen wie Kaugummi. Wer Bock auf ein schönes, charmantes und herrlich verpeiltes Cozy-Game mit Suchtfaktor hat, muss hier einfach zugreifen. -------------------------------------- Some of the dungeon quests almost drove me insane. You really have to wrap your head around those labyrinth-like paths just to figure out where the hell you're supposed to go. Changing into different forms totally rounds out the fun, though. Plus, you can adjust the game speed (in-game time) yourself and even build your own teleporters later on. Big downside: the Yokai chests are linked, but you still have to put the materials into your inventory to actually craft anything, and there's no auto-fill feature The main story drags a little bit at the end. But if you're looking for a beautiful, charming, and wonderfully wacky cozy game with a serious addiction factor, you just have to grab this one.

I'm guessing that a lot of people looking at this game already know what the farming game genre is like, but just in case there's someone on this planet that hasn't played harvest moon or Stardew Valley yet, here's the basic gameplay loop. -Get up -water your plants -harvest crops -plant new crops -take care of your animals -talk to your neighbors -fish/mine/fight monsters/forage as time allows -go to bed Now, let's go to the things that makes Tales of Seikyu stand out from others in the genre: -Kon: you have a little sister that sticks with you, helps out, comments on things, and just generally keeps you company. She helps root your character in the world by giving you someone to care for, and is very adorable. She can be a bit annoying from time to time, but what younger sibling isn't XD. -transformation: throughout the game you'll unlock a number of forms that help with the day-to-day farming and traversal, as well as solve puzzles in the mines and help with combat. -Japanese folklore inspired setting: everyone you meet is some kind of Yokai (though I think there's a few creatures from European folklore as well, I'm not versed enough in Japanese folklore to know if they have Minotaurs and Dryads), and the village and architecture are all clearly inspired by Japan, though with a mismatch of eras that gives the place a style of its own. -Combat: the combat in this game is a lot better than your average farming game, with three weapons with different combat styles, quick and heavy attacks and dodges. -capibaras: You can raise capibaras, and give them a hot spring to chill in. Need I say more? I'd also like to give a shout-out to three love interests that break the usual mould of 20-something bachelors and bachelorettes that are common in this genre. -Torleone is the towns fish-monger, a former pirate and acting single dad to his young nephew. It's a bit hard to read his age, what with him being a beefy otter-guy and all, but he reads as a forty-something guy. -Miss Ama is retired actress and the owner of the towns clothes-shop, I didn't get as far in her personal storyline, but like Torleone she reads as an older character (incidentally, if you pursue neither her nor Torleone, she and Torleone end up getting together) -Leon: he's the town priest, a man that has lived decades and can tell countless stories of his travels. He is also incredibly handsome and absolutely ripped. I'm making note of these as I've seen in quite a few other games people lamenting the lack of older love interests, and I'd say this game delivers on that front for those interested. Now, I do have to mention a few less good points of this game. I enjoyed my playthrough and recommend the game, but it is not a perfect masterpiece and you should be aware of these points as well if you're comparing different games in the genre: -Overall the game is just a little bit janky. There are no game-breaking bugs or anything, but there are some points that are just a little rough. The game tends to stutter when you enter the tow for the first time in a play session, and sometimes characters just teleport from point a to point b as their time-table demands, amongst other things. This didn't really dampen my enjoyment, but most players will be able to tell the game is a little rough around the edges still. -The pacing is just a little off: Days feel a little bit too long, except for when they feel way too short instead. Progress through the fox ruins (the games mining/combat area) goes pretty quickly, right up until you hit a barrier requiring new tools or expanding your farm to get certain resources, which feels like a sudden hard brake on your progress. Some character relationships advance way quicker than others, and you can complete a significant portion of the game, including all but one bundle, before even reaching your first winter. You can also get automation for your fields (watering and planting new crops) really quickly (before the end of spring), which undermines your transformations uses in farming a little. Overall, I'd rate this game a solid 8/10. If you like farming games, are interested in the Japan-inspired setting and have a tolerance for a game being a little rough around the edges I can definitely recommend it!

I'm feeling very mixed about this game. The only reason I'm still playing is because I do love the references to Japanese mythology. The game itself does not feel finished. The choices you make have very little actual influence and the story doesn't feel well-thought out.

I´ve enjoyed the game so far but unfortunately most of it just feels unpolished and unfinished. You´ll get your money´s worth, sure, but don´t expect Tales of Seikyu have the same kind of soul and care games like My Time at-series have.

[h1]Продукт ШІ-слопний. Склад: 1% гра, 19% баги, 30% графоманія, 50% ШІ.[/h1] Чесно кажучи, я достраждав цю "гру" до кінця лише тому, що мені її подарували зі словами "чувак, заціни, це ж тупо наша кампанія у Пасфайндер!". І справді складається враження, ніби хтось сторонній заявився на нашу гру і вирішив покласти її сюжет в основу свого проєкту. Але цей хтось — азіат, і тому, само собою, вийшло всрато. Цей продукт не можна назвати грою навіть у найсміливіших фантазіях. [h3]Як сюжетна пригода, він не працює через дві причини:[/h3] 1. Повністю розбита хронологія подій: знайомимося ми з місцевим послом, виконуємо для нього декілька завдань, він із незнайомця перетворюється на друга і навіть пускає потусити до себе на хату, а через два ігрових дні починається катсцена, як він представляється, протягує руку і запитує наше ім'я. Або от один з персонажів після нашої з ним спільної битви каже "Сподіваюся померти у такому ж славному бою, перш ніж моя хвороба мене доб'є". Проходить тиждень, він кличе нас на таємну зустріч, де каже, що він... хворий і йому лишилося недовго жити. І наш персонаж весь такий у шоці, і чує він це вперше. Групова амнезія? Похєрена черговість квестів і катсцен? Не знаю, але весь сюжет через це виглядає, як сон шизоїда. 2. Половина подій залишається за кадром: згаданий вище воїн каже, ніби вчора я доказав у тренувальному поєдинку, що я гідний зайняти його місце, а йому пора йти далі. Вибачте, а коли це було? Не було жодного бою, катсцени чи діалогу з цього приводу. Чи от кажуть, що вчора я чудово попрацював у полі і мені можна довірити догляд за тваринами. Га? Мої поля виглядають, наче ядерна пустка, а весь вчорашній день я провів у данжі. Це що за подача сюжету заднім числом? [h3]Не працює і в якості симулятора ферми:[/h3] Так, можна вирощувати овочі та фрукти на городі, можна рибалити, можна завести тварин... Але навіщо? Все це потребує неймовірних капіталовкладень, забирає величезну купу часу і, найголовніше, нафіг не потрібне. Не треба щомісяця віддавати якийсь значний борг, щоб у нас не віджали хату, або вирощувати спеціальні інгредієнти для проходження гри. Усе необхідне можна купити або знайти у данжі у промислових об'ємах. Я пройшов гру, за весь час виростивши на городі одну картоплину, та й лише тому що туторіал цього вимагав. [h3]Також це не адвенчура:[/h3] Є тут відносно великий світ, який можна досліджувати... Але навіщо? Все, що у цьому великому світі можна знайти — це скрині з випадковим їдлом та ті самі противники, що були на початковій локації, але перефарбовані в інший колір. Нема потаємних босів, прихованих персонажів, івентів чи луту. Є різні зброя і шмот, які так ніколи й не знадобилися. Я через півтори години після початку гри придбав собі катану і пробігав з нею до кінця гри. Різних оберегів, амулетів чи броні я так і не побачив, але вони не потрібні, бо й без них пройшов гру на максимальній складності без жодних проблем. [h3]Як і не рольова гра:[/h3] Жоден "вибір" ніколи ні на що не вплине: усі квести мають одне завершення, усі вибори у діалогах ведуть до тих самих реплік. Не можна ані послати когось, щоб більше не мати з ними справу, ані банально нагрубити. В більшості випадків ми вибираємо між двома однаковими варіантами, просто по-іншому сформульованими. Молодша сестра кричить на нас, що ми їй жити не даємо? Не можна виставити пиздючку на мороз, щоб йшла шукати кращого життя, раз ми такі погані. Можна лише вибачитися перед нею. Двома репліками. Дівка, яка вчора хотіла нас вбити, проситься до нас в хату переночувати? Не можна відрубати їй голову чи послати під три чорти, лише погодитися. Двома репліками. Персонаж погрожує втекти з села сьогодні уночі, але перед цим хоче нас побачити? Він буде чекати там і через тиждень, і через місяць, просто нам будуть нагадувати про це щовечора словами "ой-ой, він же зараз піде і все, з кінцями!" А коли ми прийдемо на зустріч, то неважливо, що ми скажемо — він залишиться, а його відношення до нас поліпшиться. Взагалі, усі персонажі тут — гарем бездушних манекенів, мета усього життя яких — цілування нашої дупи. Що б ми не робили, ми: неймовірні, дивовижні, неповторні, фантастичні, надзвичайні, незрівнянні, чудові, прекрасні, справжнє благословіння богів! Навіть якщо ми просто виконали замовлення на вбивство кабана чи нарубали чотири одиниці бамбуку у лісі. Нас нахвалюють навіть за те, до чого ми жодним боком не причетні: рибалка сьогодні вловив здоровенну рибину? Ну це стопудово головний герой постарався! У фермера корова телят привела? Все завдяки протагоністу! Навіть антагоністи, яким ми роздаємо пиздюлів, негайно розсипаються у компліментах і закохуються в нас. Тут в принципі неможливо мати з кимось негативні стосунки. Будь-яка наша дія викликає захват у всіх навколо. Навіть у богів. Навіть якщо ми просто полагодили радіо. А коли персонажі не зайняті цілуванням нашого заду, вони цілують зади усім іншим — що б не сталося, усі одне одного люблять і поважають, вважають за найкращих друзів, та й взагалі практично сім'я. Тут ніколи не буває конфліктів, драми, злісті, ненависті. Ні з ким ніколи не відбувається чогось поганого. Тут все настільки веселково приторно радісне, що на фоні цієї "гри" My Little Pony здається темним фентезі. [h3]А що тоді це?[/h3] ШІ-слоп. Хай би як там розробники не клялися і не били себе у груди, мовляв, таким порівнянням ви ображаєте нашу банду художників та зневажаєте їхню працю, але навіть на сторінці гри видно, як на портретах персонажів є зайві пальці, або їхні руки заламуються під неможливим кутом, чи райдужка ока запливає на щоку, або вуса ростуть з шиї. Також цілком очевидно, що штучний інтелект використовувався для написання та/або перекладу тексту англійською. Насправді, я думаю, що взагалі усю "гру" розробляли вайб-кодингом — вона виглядає як лайно, але лагає, як сучий син. Тригери не спрацьовують (виявляється, певного боса я мусив бити, перетворившись на певну істоту, але гра забагувала і цю трансформацію я так і не отримав) або працюють криво (персонажі у катсценах провалюються під текстури, стоять у Т-позах, дублюються, або перетворюються у свої справжні форми (які вони приховують від інших)). Іноді багують діалоги і репліки повторюються, іноді зникають квести з журналу, іноді пропадають предмети з інвентарю. Продавець броні після фрази "давай поторгуємо" зник з гри. Навіть усі вищезгадані проблеми з сюжетом і балансом стають логічними, якщо припустити, що їх зробив ШІ. Я-то похавав (і з гордістю заявляю, що моя кампанія в Пасфайндер була кращою), але вам не раджу.

I bought this game during its initial release and have tried getting into it multiple times. Even after re-downloading it following major updates, my opinion remains unchanged. Performance & World Building The performance issues are still present, and the game world feels completely lifeless. Animations are stiff as a statue. I do appreciate the character designs (I don't know how much AI they used) but everything else—the NPCs, the towns, and the terrain—feels disjointed and unnaturally empty. Nothing seamlessly blends together. Character customization also feels extremely limited. Gameplay & Romance Systems The gameplay sound promising on paper, but in practice, it feels awkward. Combat is clunky and unpolished. As someone who jumps into this genre mainly for the dating/social aspects, I was really disappointed—the romance mechanics are barely functional and lack depth. I haven't progressed far enough in the story to judge it properly, mainly because the core loop failed to hold my interest. Final Thoughts As a massive fan of 3D cozy/life-sim games, I was really hoping this would reach the level of quality seen in titles like Coral Island. Sadly, it’s nowhere near that yet. I still hold a hope for future updates, but right now, I can't recommend it. (I don't really like Kon in her fox form. When she follows me around the map or something like that, it looks weird to me. Her animation is stiff.)

This feels like a game in very early access... PROS: - cute cats - you can adopt cats CONS: - bland conversations with NPCs, no character whatsoever - poor mechanics - game feels very unfinished - everything is all over the place, the game isn't intuitive and unless you want to spend the majority of the time looking things up on google, i don't recommend it Another thing I noticed is the art... it's very odd and it wouldn't surprise me if the claims about AI were true.

首先画面优化做的就不太行，其次整体种田节奏也很一般，相对于星沙岛是更差的作品，其实买过一次画风就很不喜欢退款了，后面想想还是深入玩一下吧，结果确实不太行，属于半成品作品，不怎么推荐购买。