Shadow Warrior

[h1]2D жінки присутні 💃[/h1] Я прийшов у цю гру з повним перенасиченням аркадними шутерами, яке досі не знаю, як прибрати 😅 Але хоч не за один захід, а за десяток, я все-таки зміг пройти цю гру. Дропи були не лише через аркадні шутери, але й через певні рішення самої гри. Дам трохи бекграунду — це мій перший Shadow Warrior. До цього я лише трохи торкнувся старої версії на PSP, і на цьому все. [h1]Сюжет 📖[/h1] Він є, він присутній. Але, по суті, сюжет світу демонів уміщається в чотири намальовані катсцени, а те, що відбувається в реальності — у 2–3 речення. Цікавість викликає саме світ демонів, і ці чотири катсцени по 2–3 хвилини якраз його й розкривають. Більше про нього сказати нічого, бо більшу частину гри нічого не відбувається в сюжетному плані — ти просто йдеш до цілі, кромсаєш демонів 🗡 і все. Слухаєш діалоги, збираєш «печеньки» 🍪, деякі з яких виявились і справді рофельними 😄 [h1]Геймплей 🔫[/h1] Це мав би бути м’ясний шутан із катаною — такий, де комбінуючи стійки (я буду називати їх так) і удари катаною, ти ріжеш всіх і отримуєш насолодую Але, незважаючи на рік виходу гри, усе хоч і вийшло бодро, проте не приносить того задоволення, яке могло би бути. Так, у тебе є широкий арсенал зброї і ударів катаною, але в певний момент з’являється відчуття, що катана не така потужна проти сильних ворогів, і ти використовуєш її лише для груп маленьких демонів. А зброя, хоч і добре справляється з великими, даючи безпеку через дистанцію, приносить нудьгу 🥱 бо хоч у неї і по два режими, але все воно дубове. У більшості випадків ти просто стріляєш у голову демона, стоячи далеко, і чекаєш, поки він помре. Немає ні рекойлу, ні видимого імпакту по ворогах. Також є моменти з кулеметом, де ти просто стоїш за туреллю і затискаєш кнопку. У цей момент просто з’являються вороги — ні музики, ні перегріву. Ти просто стоїш і водиш по екрану 🫠 Крім того, ситуацію для мене ускладнюють моменти в грі, де, щоб пройти далі, потрібно знищити три тотеми. Вони з’являються постійно, розтягуючи гру, коли цього взагалі не треба. І таких розтягувань у грі багато. Так, є розуміння, що це канон для ігор тих років, але саме це змушувало дропати гру при вигляді чергових тотемів або тунелів 😩 [h1]Прокачка ⚙️[/h1] Вирішив згадати її, бо вона вийшла тут добротноюю. У тебе, по суті, три види прокачки: [list] [*]Прокачка зброї — ти ходиш по локаціях і шукаєш гроші 💰 після чого відкриваєш різні покращення: більше патронів, альтернативний режим, більше урону. [*]Прокачка магією — тут іде мова про стійки: ти можеш оглушати, ставити щит , піднімати ворогів і хилитися. Це все окремі гілки, які можна повноцінно прокачати. [*]Прокачка навичок — тут уже про навички катани з різними стійками і подібним стандартом до прокачки навиком. [/list] Це все комбінується в грі досить бодро, хоч з точки зору керування, можливо, комусь доведеться звикнути. Єдина незручність — прицільний вогонь на «Х», але оскільки зброя стріляє точно, необхідності цим користуватись майже немає. [h1]Висновок 🎯[/h1] Хоч проходження затягнулося, але в кінцевому підсумку я, наче, задоволений, що пройшов 🙂 Найневдаліші моменти я описав, але, можливо, вони лише для мене такими є, і вам гра сподобається набагато більше 😉 Саму гру рекомендую, і, можливо, у майбутньому перепройду її на вищому рівні складності — бо простір для переігрування саме у скіловому плані є 🔥 Якось так 😌