💀 Офіційна підтримка української локалізації відсутня;
👿 Фанатського українізатора, на жаль, знайти не вдалося;
📖 Сюжет тут номінальний. Молодий чолов'яга не зміг реалізувати свої великі амбіції в мегаполісі, аж тут вдало підвертається спадщина від діда, у вигляді здоровенної ферми, на котрій він в далекому дитинстві бикам хвости крутив. Наш герой вирішує плюнути на все, знаходить стереотипову "фермерську" червону рубашку в клітинку та вирушає підкорювати дідове село. Зустрічає його там, неочікувано, трава, що вже вище за двоповерхову хату. В самій двоповерховій хаті (з горищем та кладовкою) дах протікає, підлога відкрила прохід в царство Аїда, на горищі кажани сплять, а в кладовці миші бенкетують. Решта будівель (гараж, курятник, корівник, сарай і т.д.) мають приблизно такий самий непрезентабельний вигляд, від якого сусіди нашого хлопа зустрічають з осудливим поглядом. Корів та курей, як і половину іншого майна, вочевидь ті самі сусіди встигли розтягнути ще за життя діда. Мабуть, діда наш хлоп не особливо полюбляв відвідувати, раз так все занедбалося. До речі, інструктаж юному фермеру проводить один з цих сусідів, який заявляє, що "приглядав" за фермою до приїзду спадкоємця. Приглядав чи не приглядав, а око точно на добро накинув, бо ж в хазяйстві все згодиться. Задачею юнця ж є відновлення ферми, пахання з ранку до вечора на полі, ввечері поливання овочей в теплиці, а вночі доїти корів та збирати яйця. Коротше, типовий сільський двіж. Десь між цим йому ще треба встигати познайомитися з сусідами, допомогти по хазяйству їм, одружитися, народити дитину та відправити її в школу. А ще, на щастя, сусіди не встигли дістатися до поля з пшеницею, яка мабуть засіювалася ще дідом, і саме це поле стало стартовим капіталом молодика, який дозволяє вкладатися в розвиток ферми та стати натуральним магнатом місцевого гатунку (тут мільярд цих полів, зерносховищ та інших корисних для бізнесу теплиць, і можливість наймати рабів за пару сотень єврогривень, які вспахають, культивують, удобрять, засіять, зберуть та продадуть врожай).
👀 Графіка не вражаюча. Персонажі інколи страшніші за думку про черговий двогодинний заїзд полем на іржавому тракторі діда, який довелося з боєм відбивати у сусіда. Анімації щось диявольське, як, власне, й робота на городі в селі влітку. Керування транспортом... не таке вже й жахливе, але далеке від ідеалу.
⚙️ Оптимізація, в цілому, проблем не викликала.
🎯 Найкраща гра для тих, хто відпахав увесь день на городі, щоб ввечері знову відпахати на віртуальному полі з пшеницею. Єдиний мінус в її надмірній монотонності, яка вбиває інтерес десь на шостій годині гри. А так, за двором треба наглядати, постійно щось ремонтувати, огород вскопати, на тракторі поганяти, можна навіть з сусідами побігати від безпілотників. Так би мовити, занадто реалістичний симулятор життя в українському селі.
