Deus Ex: Human Revolution - Director's Cut

Незважаючи на все, прошу офіційно додати українську мову🇺🇦 Despite everything, please add Ukrainian language🇺🇦

I believe this is an excellent game that may sometimes fly under the radar. It has an expansive, meticulous world that feels more than just a limited plane behind a screen. Reading the emails from each person's computer and discovering correspondence through books, news, and pocket secretaries gives a story to each person you meet. However, the world similarly remains restrictive, perhaps akin to real life, where you can't go traversing around to locations willy-nilly, forcing you to decide how you will elect to reach a target, while simultaneously giving you many options to do so. The characters are memorable, with strong, authentic voice acting which clearly embodies what the writers had in mind for each person. The path the story takes is not obvious, and demands that you continue exploring to discover more. The protagonist, Adam Jensen, is certainly one of the era's greatest, as he is neither entirely what YOU make of him, nor is he just some guy you control. He is both of those things, amplifying the game's immersion and the insight you have into the man you play as. Decision making is vital in this game. There are times where you may realize that you forgot, or failed, to save certain people, but as the game progresses, you will become more aware of these opportunities and perhaps choose to take them. Some of these rescue decisions may impact the overall conclusion, as well, but ultimately, it is up to you. The art direction of this game is memorable, and beautiful, yet again contributing to this game's elaborate detailing, this time when it comes to stage and character appearance design, as well as the iconic "gold" filter, giving the entire game a yellowish tint. Thinking of how much you experience in this game, it is evident how much work was placed simply into creating the spaces Jensen occupies. On the topic of art, and as a musician, this game also features a rich cinematic score by Michael McCann, which is ranges from haunting, tense, energetic, to solemn. DXHR has its share of monolithic vistas, which demand an atmospheric accompaniment, which McCann delivers. As for how the game performed, I encountered no issues or frame drops, while still enjoying all the beauty that was offered. I played this on my daily office PC, the specs for which I attached, just in case you're not sure if your computer will run this game well. It should, theoretically.

¡Gratamente sorprendido! La propuesta expuesta (que, en mi experiencia, al venir de la entrega original del 2000 e Invisible War de 2003) me ha dejado gustoso por el hecho de vivir un juego de la saga con un enfoque mas “moderno” (ignorando claro, que es un juego con ya mas de 15 años en su espalda). Human Revolution es una obra que brilla por su historia y peso narrativo. Poseyendo un desarrollo en su trama que engancha con el argumento y sus puntos de vista de múltiples perspectivas; aun detrás de lo que parece “mas evidente”. El trasfondo ideológico, las posturas sobre el transhumanismo (y porque no, aplicado también como símil a cualquier “x” tema que se pudo/puede tener en la historia humana, hasta nuestros días, en la vida real), la ética de la tecnología y los matices de las expectativas humanas… enriquecen el juego de sobremanera y convierten cada decisión en algo importante. [Además Adam Jensen destila alta facha]. El diseño de niveles es digno de mención lleno de recovecos, rutas alternativas, cambios en el flujo de juego que incentivan la exploración y recompensan la curiosidad. Esto a través de un sistema de sigilo (O combate, totalmente a elección del jugador) que ofrece múltiples formas de abordar cada misión. Y aquí es cuando debo mencionar que, si bien el árbol de habilidades mediante el cual nuestro personaje va adquiriendo diferentes capacidades: es ÚTIL, y se le halla mucho valor a la larga... por muchos otros momentos es LIMITANTE, que hasta parecen absurdas ciertas mejoras (y por momentos... si, lo son) sin embargo, hay múltiples ocasiones cuando tener alguna habilidad en específico, cambia la forma de sortear el escenario, enemigos y/o hasta la trama. Que supongo, se puede decir es un sistema de progreso “medido a cuenta gotas”, que roza con joder al jugador... o darle poder. Transmitiendo una sensación de inutilidad por momentos, porque muchas mejoras no se sienten relevantes hasta que se acumulan VARIAS. Y eso si, el inventario es ¡horrible! Resulta engorroso y frustrante el “ordenado” automático. Las “proporciones” de las armas quitan mucho espacio, no hay un almacenaje extra como para CONSERVAR las armas que quieras para un futuro o simplemente para HACER ESPACIO. Luego, ciertas animaciones (como la de caer de un lugar alto, o al veces minúsculamente alto) son cansinas a mas no poder. Porque “reproduce el video/animación” del personaje cayendo en lugar de -SOLO HACERTE CAER en tiempo real-, rompiendo totalmente el ritmo. En lugar de un movimiento fluido, el jugador se ve obligado a presenciar una secuencia que se siente innecesaria. Pero bueno, Deus Ex: Human Revolution – Director’s Cut es una obra que tiene un nivel espectacular en muchos de sus apartados (a pesar de tropezar en detalles que a la larga se hacen muy notables). Pero el como es capaz de enganchar por todo lo bueno que ofrece ha sido sin dudas, algo que vale mucho la pena experimentar. Recomendado. ¡Adelante, probadlo, intentadlo!

This game shows its age. And a bit too much at that. Might include spoilers. Difficulty was set to "Give me a challange" + Very cool universe that is scarily close to our society in the close future. + Augmentations changing gameplay makes you feel like you are actually better and "augmented" than others. + Some augmentations opening up different gameplay choices and mechanics is really cool to see on the map. - Main character Jensen is such a shallow vessel as a main character. He has no ideas of his own, no reactions unique to him, nothing. He just goes from point A to point B and saying what needs to be said while hearing what needs to be heard. Even after finishing the game, I still have no idea what Jensen likes or dislikes. At one cutscene he is swearing by the augmentations he has, at the other he is ridiculing and swearing at them. Yes you can choose the dialog options but it doesn't shape his character. You can swing him left and right without any consequences which just feels terrible for his character. Does Jensen love being an aug or not? Who knows. I sure as hell don't. - There is absolutely 0 side characters to focus on. There is Pritchard who has 3 to 4 funny quips to throw at Jensen (which are the most fun I had in this game, I love the dude) but has nothing built on him. What he likes, what role he plays on the plans, what are his thoughts. Nothing is built on him. He is just there for the funny quips which is such a shame. There could have been so much more including him. There is Malik. She flies you around. That's it I guess. They tried doing something with her past within a side quest but it literally does complete air for her character. There is only Jensen. Jensen this Jensen that. And when the main focus of your game is an empty vessel, story becomes an empty canvas to stare at. His main drive being the love of his life, only for her to appear in 2 cutscenes and give no resolution to nothing at all is just a cherry on top. - Oh the gameplay. This game aged like milk. Like yes, the gameplay was probably never the focus but dear god. I tried doing everything stealth non-lethal just so I didn't have to interact with the combat of the game. All the boss fights, all the forced combat sequences were by far the worst I have ever had to experience. It was just a staredown while chugging what meds you find around the map all around. Stealth takedown animations are edgy but gets repetitive after the 20th time you watch it. Overall aside from the AI of the enemies during stealth, which is remarkable to its time, there isn't anything positive I can say about it. + AI is really good at stealth gameplay. They track your last known position and take cover against it, group up and try flushing you. Really cool stuff for an old game like this. - The social hormone augmentation completely ruins what this game could have had as consequences go. During some missions you go into this Danganronpa 1v1 try to persuade the opposition battle thing which shows you the oppositions general stats and characteristic traits. You would think you need to do your choices according to these but hey. Only for 2 praxis points, you can bypass this entire gameplay section by using charismatic hormones to completely nuke the opposition to your favor. This augmentation makes you ALWAYS choose the best option regardless of what you do within the quest which completely removes ANY consequence you might have had if you chose incorrectly. This is by far the single augmentation I wished I never picked up because it completely ruined several choices for me. I picked wrong choices which should have given me worse outcomes just for the hormones to be able to save the situation. Such a terrible addition. I was very hyped to get into what people call the second coming of Christ as RPG games go. I did not find what I was looking for here.

horrible port, stutters like crazy on a gaming pc over 10 years newer than this game, no proper UI scaling for modern resolutions, game breaking bug that prevents you from finishing the game. don't play this version

- Мам можна мені Cyberpunk? - Ні, синку - в нас вже є Cyberpunk вдома. "тим часом Cyberpunk вдома"... А якщо серйозно, то це було охуєнно! По особистим відчуттям гра максимально приємна: це саме та гра, яка тебе не напрягає від слова взагалі (хіба в декількох моментах бою з боссами); в іншому ж вона вас НЕ підганяє, НЕ ставить жодних лютих таймінгів, НЕ ставить якихось рамок - в цю гру ти заходиш ніби вийшов на прогулянку (за умови, що завжди тримаєш пістолет на поготові (і то NPC вам спочатку зроблять декілька зауважень, і вже після почнуть вести з вами бій)). Щодо самої начинки внутрішньоігрової механіки, то тут зрозуміло все: понятне діло стелс та стрільба це база; щодо прокачки імплантів гг - розібратись можна майже зі старту (головне читати, який імплант за що відповідає (половина застосовується автоматично, щоб не було лишнього гємора запам'ятовувати багато кнопок - а їх там вистачає я вам скажу)); по суті гра представляє з себе опенворлод - можна залізти всюди (ну звісно ж окрім чітко поставлених кордонів карти), тому і варіативностей проходження як по стелсу так і ведення бою досить багато. Сюжет: моя повага - ця історія заслуговує на те, щоб про неї говорили, і говорили в реальному житті, оскільки те, що було зображено на екрані тісно пов'язується з нашою реальністю з кожним днем. Чого коштує тільки тема про ЗА і ПРОТИ ставлення людей щодо подібних інновацій (звісно ж що тут є як мінімум 2 базові лагеря серед суспільства щодо погляду на це). Тай тема самого гг варта неабиякої уваги: з чувака зробили кіборга і воскресили, для того щоб він далі продовжував працювати на улюбленій роботі. -_- А якщо серйозно то тіп помімо того, що займається своєю професією паралельно вишукує злодіїв, які його вбили... Звучить кншн... Також в нашого гг є яка-не-яка та й любовна лінія: мадам яку втрачає з самого початку гри і думає що вона вже ггвп, а потім дізнається, що "А ніхуя") P.S. в Cyberpunk'у такого не було, ага. Доп. квести теж є досить приємними та короткими від чого і самого геймплею більше і ти не втрачаєш суті самого сюжету, і кожен з них відрізняється та запам'ятовується без лишнього напряга (деякій студії повчитись би в цих хлопцив (не будем показувати пальцем, і так зрозуміло про кого ми))). Босфайти тут також відрізняються один від одного: кожен бос має свою специфіку ведення боя; локації суттєво відрізняються (на деяких з них можна залізти в ничку і на крису настрілювати їм по шапці) ну і відповідно до кожного з них потрібна своя тактика та зброя, а тому більшість з них уже заставляє вас троха піднапрягтись. В підсумку хочеться тільки сказати те, що гра справді варта уваги, і якщо вам набридли всі інші жанри, то щоб розрядитись - вам сюди. Троха не забув) окремої уваги також варте й OST - хоч бери й окремо завантажуй в свою бібліотеку.

I never asked for this