От знаєте є вислів "Батько всіх roguelike ігор", такою грою вважається Rogue, вона стала прикладом для майбутніх роуглайків, так от, гра Burning Knight, змушує мене вигадати вислів "Син усіх roguelike ігор", тут буквально є все, генерація рівнів з Enter the Gungeon, механіка проклять з Nuclear Throne, ідеї для предметів з The binding of isaac, чи пішло це грі на користь? Так, оскільки вона копіює хороші ігри та хороші ігрові механіки, хіба що реалізація кульгає, ДУЖЕ кульгає.
Почну з хорошого: Візуальний стиль та музика в цій грі, гарні, піксельарт привабливий, і невеличка деталь з картинами, це справді щось оригінальне, що я раніше ніколи не бачив у іграх в такому виконані, незважаючи на те що механіка непотрібна.
А тепер, про велику кількість неприємних дрібниць:
1. В якій ще грі ви бачили щоб при кожному запуску, разом з грою, з'являлася консоль? Гадки не маю на чому написана гра і як таке взагалі стається, але це як мінімум дивно.
2. Досягнення у грі зламані, кожен раз коли потрапляєш в місто з'являється непотрібне сповіщення про прогрес досягнення. Також деякі досягнення я отримав просто так, не виконуючи заданої мети.
3. Чому гра ставиться на паузу, якщо миша знаходиться надто далеко від центру екрану? І ні, не у віконному режимі у повноекранному, це просто ідіотизм.
4. Якщо зброю заклацувати, а не зажимати, вона стріляє швидше, чому? Чому різниця у швидкості така помітна? Чому просто не зробити заклацування та зажимання зброї однаковим?
5. Інтелект ворогів іноді надто дивний, частіше за все я помирав сам не знаю чому, від привида, якого не видно на фоні кровяки та партиклів, від миші, яка зробила ривок під стіною, де не видно половину її спрайта, або від слайма, який буквально з'явився піді мною.
Якщо коротко, гру мало тестували, і в неї просто неприємно грати, коли граєш у роуглайки, кожен забіг повинен тебе вчити чомусь новому, ти повинен розуміти, чому ти міг запобігти, аби уникнути смерті, Burning Knight, на жаль, упустив цю суть, а шкода, можливо у цієї гри був потенціал.
