Brothers in Arms: Road to Hill 30™

EDIT: I've now played the second game, Earned in Blood, and I can happily say it fixes ALL the issues mentioned below and then some, and is superior in every way. Aside from the tedious tank missions, I can fully recommend it. A fantastic gameplay concept that gets bogged down by terrible execution. I look forward to trying later games in the series, where the formula has hopefully been improved. When it's fun, it's very fun, but most of the time it's a tedious, frustrating slog. Nostalgia blinders is the only explanation for this game's popularity. -Mechanics/Map Design: Unfair and uninteresting. The suppression-and-flank mechanic is the only one that works in this game, and they banked everything on it. Too bad you can rarely take advantage of it. It's like getting a really cool car that always breaks down. The "hallway" nature of maps makes it impossible to really take advantage of it most of the time, so you just end up shooting at one another behind a wall anyway or making a dangerous charge. You could say this was meant to force you to take losses, which would've been interesting, but the game cripples you for doing so. Enemies are either incredibly incompetent or deadshot snipers shooting a panzerfaust from the hip while running. It's not fun. -Checkpoints: This game is in desperate need of a quicksave system or more frequent checkpoints. Given the unfairness above, trudging through the same 20 minute sequence repeatedly is boring and frustrating. -Embarrassing Story Presentation: The wannabe Saving Private Ryan/Band of Brothers vibe is cringe. The actors did a decent job, the writers less so, and the director did the worst. Character deaths have very little impact because the game only throws some exposition at you instead of building a bond with your squadmates. Some are introduced for moments only to be killed in a sappy, dramatic scene, but you barely know who they are besides an NPC with bad pathing. So many things don't fit or become obnoxious. Soldiers yell constantly for instance, even when you're just standing there in complete safety, because there's no context marker on their lines, which they're forced to give every so often. The whole thing comes off as bad fan fiction and sloppy. -Weapon Accuracy: Yes, the point is to command your units rather than do most of the fighting yourself. However, even a battle rifle is less accurate than a shotgun, shots spreading randomly until you're within 10ft of the enemy. This is not an exaggeration. This was done to force the suppression mechanic, but it was a weak method of doing so.

"If you see something, shoot it; if it screams in German, shoot it again." Wow, what a game this is. I never expected a game from 2005 to be this cinematic and gripping, I was hooked from the main menu, the music puts you right into the shoes of the 101st Airbone. The campaign, being only 17 missions long, follows real missions from D-Day to the capture of Carentan. The combination of cutscenes, voice action and the animations, creates a deep sense of immersion, making you feel like you’re truly there with the squad. The gameplay is fun, though it hasn't aged perfectly, particularly the gunplay. However, once you get to grips on how to handle your squad effectively, you'll be able to breeze through the mission. If you can look past the dated AI and the less than stellar gunplay, then you have an absolute gem of a game. Well worth the price!

OORAH!

Comi um biscoito

За 75 гривень (або 30 зі знижкою) це дуже і дуже хороша гра. Але є деякі але, а також пару застережень. Графіка: дуже стара, не красива для більшості зумерів, але все одно стильна та ідеально передає атмосферу, кривавість також входить у набір хоча і навіть не близько до калл оф дьюті блек опс чи Waw. Сюжет: Історія у грі дуже хороша, вона передає переживання головного героя і його настрій та реакцію на те що відбувається навколо нього. Персонажі прикольні і мають свої особливості за якими цікаво спостерігати, гра вміє нагнітати атмосферу та показує війну по справжньому (хоча і з обмеженнями) Геймплей: Тут починаються головні проблеми, наприклад стрільба яка є дуже поганою, на це можна підзабити через вік гри але зброя не влучає 60%-75% набоїв в упор і часто саме це буде причиною вашої смерті (особливо в останній місії), але така стрільба частково потрібна була щоб зробити керування своїм загоном ефективним та цікавим. Гра дуже репетативна але знову ж таки тоді нічого краще не могли придумати для цієї гри, більшість часу гравець керує загоном солдатів який є кращою зброєю ніж сам вогнепал гравця і керування ними вимагає одних і тих самих дій протягом всієї гри (тактика ніколи не змінюється). Керування бійцями зрозуміле і просте, але вони іноді туплять (для мене це далеко не так часто траплялось як для інших людей тому є підозра що вони просто погані командири, але у фінальнії місії в мене згоріла дупа від дурості юнітів, а також я втратив деяких бійців на інших рівнях через їх нездатність ефективно зайняти укриття). Вороги у грі дуже погані, вони не різноманітні (можна опустити це через вік гри), а також неймовірно швидкі і точні, вони влучають у ціль швидше та краще за гравця і реагують занадто швидко, навіть коли ще не помітили гравця. Пройшов я гру на високій складності (максимальна розблокується тільки після проходження на високій), на цій складності в мене майже не виникло проблем окрім однієї з останніх місій де я просто не міг зрозуміти який маршрут треба обрати і гра не активовувала деякі скріпти через високий фпс, а також в останній місії в мене згоріла срака бо там повний абсурд і потреба у великій удачі. Тому краще грати на середній якщо ви поганий гравець чи просто легко піддаєтесь злості. Технічний стан: загалом все нормально, але довелось обмежити ФПС на одній з місій до 60 бо інакше боти не могли активувати скріпт так як застрягали на бордюрі. Висновок: Гра точно варта своїх грошей, але тільки якщо гравець готовий терпіти технічні обмеження ігор того часу та жахливу стрільбу.

:)

Excelente.