NORCO

This is a game with a plot that twists all the time and has a lot of drama in it. The quests are pretty straightforward, and I didn’t have any moments where I got stuck. Everything is very intuitive, and the game is short. If you’re interested in the topic of techno-religion, this game is for you.

Norco is what I would call a "point and click visual narration" game. It's not entirely like that though. You need to follow what people say in order to figure out where you're supposed to go next and what you're supposed to do. It reminded me a lot of Disco Elysium, but you don't have a character to control and it's not nearly as hard. You have a couple of "fights" but these involve light strategy and following patterns. Not hard at all. I really liked this game because in the beginning, you do not know who you are and you are presented with a web of people that you're supposed to uncover through clues. The gameplay is pretty linear, and to my understanding there are only two endings. The pixel art is absolutely stunning. Needless to say, this is a very unique indie game, there's probably some inspiration from Disco Elysium in there, but it's more of a point and click story than it is a problem solving game. I was initially drawn to this game because of the beautiful pixel art and my love for Louisiana/New Orleans, and stayed for the storyline because even after you finish the game and experience the ending, you can come up with your own explanation for what happened, or google the meaning. I found both fun. The game left a lot of room for thinking, and I love how it kept me guessing the entire time. I had no idea what was happening until the last 2 hours I'd like to say. You do slowly uncover your story through that web I mentioned, so everything will come to light as long as you trust the process. It took me about 7 hours to complete and I did so in one sitting, which is apparently average. I give it a solid 7/10 for this genre of game. The art though is a 10/10. I could tell that the dev worked hard on this. My only advice is to pay attention while playing. You'll only need a walkthrough guide if you don't pay attention.

前两章节已初现神作雏形。 文案精彩，美术优秀，氛围烘托到位，悬念制造不存在逻辑漏洞，流畅自然，置身故事本身水到渠成。 第二幕最后的CG 更是让人大为震撼。

норм чтиво по скидке, но хайпа не понял, претенциозная наркомания, ничего такого

游戏展现了路易斯安那州的风景它的沼泽它的工业，地理位置原因，殖民问题，气候问题，人权矛盾，游戏写出来路易斯安那的变化，为何沉没。有些赛博朋克的背景设计与这个地方很好的融合在了一起，潮湿腐败，混沌割裂。故事讲的好，画面处理美。

Таке враження, що трейлери продали мені іншу гру. Що я очікував - атмосферу занепаду в сетингу кіберпанку, щось на кшталт "Речей з Потопу" Столенгаґа. Що я отримав - біблейний трактат / галюциногенний бед тріп. Що сподобалось? - все, що пов'язано з Суперкачуром. - арт стильний і красивий. На художнє оформлення зроблена сильна ставка. - текст хороший, подекуди досить дотепний. Більшість жартів здались доречними. Що не сподобалось? - два рази в фінальному акті я наштовхнувся на баги, що блокують проходження: один раз я просто не отримав необхідний квестовий предмет, другий раз скрипт діалогу просто застряг на фразі. При цьому чарунок для збереження гри - три штуки. Не знаю, чия це була ідея, але перегравати главу довелось тричі. - ігролад практично відсутній. Боївка, хоч і показана в трейлері, абсолютно рудиментарна. Головоломки надмірно прості, ще й розжовані допоміжними персонажами. - купа сюжетних ліній, що нічим не закінчуються. Купа таємниць, що не розгадуються. - кінцівка викликає питання "і це все?". Явно не вистачило якогось епілогу. - загалом мені подобається, коли натяки на містицизм вплітають в кіберпанк, але тут це вийшло дещо дубово. - є якесь відчуття, що мені не вистачило культурного пласту, щоб повністю оцінити вайб гри, хоча в США бував багато разів, в тому числі і в Новому Орлеані. Таке враження, що у персонажів свій контекст, в який мене не занурили.