Lost Records: Bloom & Rage

[h1]Фіолетове сяйво[/h1] Як великий шанувальник Life is Strange, побачивши перші трейлери цієї гри, я знову чекав історію, в центрі якої будуть надприродні явища. Я очікував, що загадкова яма буде таким сабі макгафіном, але насправді це була всього лише "загадкова коробка" з однією певною метою. Всю першу "стрічку" я чекав, коли розкриють цю загадку паранормальних візерунків, які малюються на обличах героїнь. І сама історія не гребувала дражнити невідомістю та наче підіймати ставки. Проте я чекав не того, що треба. Не створюйте собі очікувань, що це нова "Life is Strange". Lost Records: Bloom & Rage не про супер-сили чи надприроднє, ця історія про інше. І коли я це зрозумів, то зміг справді насолодитися грою. [h1]Я прожив все літо '95[/h1] Lost Records: Bloom & Rage чудова історія про дружбу, про настольгію за часами, які не відчути знову, про дорослішання, про нових старих друзів та багато іншого. Це історія про чотирьох дівчат, про їхнє накраще літо. Вона нагадує відчуття, яке забуваєш після дорослішання: підліткове життя не таке вже й легке, як тобі тепер здається. Але попри ті проблеми, воно все ще має особливо приємні моменти, — через людей, які тоді були с тобою. Закінчишви гру, я й сам замислився: а чи все я пам'ятаю з часів дружби дитинства? Може воно було надто безтурботне... Але все ще може гріти твоє серце. [h1]Нова гра від Don't Nod Montreal[/h1] Мені подобається, як розробники еволюціенували. Чудова графіка, неймовірна музика (насправді, як завжди). Нові механіки. Нові ґеймплейні і наративні рішення. Приємно грати в щось нове (хоча б в межах доробку розробників). Я радий що Майку, Люку, Жан-Люку та всім причетним людям вдалося зробити цей твір. [i][b]Lost Records: Bloom & Rage[/b] для того, щоб відчути тепло від спогадів про чудову дружбу... дружбу людей, що мали особливий зв'язок,... дружбу, яка мала особливе літо,... дружбу, яку ти й сам наче мав, але забув про неї.[/i]

only half way through and i'm obsessed, this game is stunning. i love u kat i hate my life

I'm a pretty big fan of what Don't Nod does so I was looking forward to this nostalgia driven story. But man, for much of the game it is just so slow and then in the end is so cartoony that it undercuts any emotional impact they were going for. There are things to enjoy here, like the camera recording is neat and looks good, but it's not enough to overcome how long it takes to get to movement in the story and the resolution is ultimately just clunky.

Incredible story telling, great characters, really makes you fall in love with it.

Joguei Lost Records: Bloom & Rage sem saber exatamente o que esperar. Sendo um homem de 18 anos, que nunca teve muito contato com jogos focados nesse tipo de narrativa mais emocional e íntima, eu achava que seria só mais uma experiência diferente. Mas não foi. Esse jogo me abalou de um jeito que eu não esperava. A conexão entre as personagens, principalmente entre Swann e Kat, me pegou muito forte. Eu me vi torcendo por elas de uma forma sincera, quase como se fossem pessoas reais. Durante toda a jornada, eu só queria que elas ficassem juntas, que desse certo, que aquilo tivesse um final feliz. E talvez seja justamente isso que torna o jogo tão marcante: ele faz você sentir. Fazia meses que eu não chorava por nada. Nem filme, nem série, nem jogo. E mesmo assim, Lost Records: Bloom & Rage conseguiu quebrar isso. Não foi um choro qualquer — foi aquele tipo de emoção que vem acumulada e simplesmente transborda. A forma como o jogo constrói seus personagens, o ritmo mais calmo, os diálogos carregados de sentimento… tudo contribui pra criar uma experiência que não depende de ação ou adrenalina, mas sim de conexão. Esse foi meu primeiro contato com um jogo desse estilo, e ele mudou completamente a forma como eu vejo narrativas em videogames. Não é só sobre jogar — é sobre viver a história. No fim, só consigo agradecer. Obrigado por essa experiência incrível.

fantastisz kokakolastisz, ale brak polskich napisów

Oyun fena değil, sadece biraz daha oyuncuyu heyecanlattırmasını beklerdim. Ayrıca kızlarla yaptığınız diyaloglarda mantıklı-mantıksız olsun kimseyi ikna edemedim komplike biraz kızlarımız.

Un titolo davvero ben realizzato in grado di catturare l'attenzione del giocatore fin dai primi istanti. L'incipit prende origine dall'incontro di un gruppo di amiche che vengono coinvolte in una storia dal sentore misterioso e nostalgico, il che spinge il giocatore a voler approfondire sempre di più le motivazioni e le origini di tale mistero. Personaggi interessanti, con diverse sfaccettature, che possiamo conoscere gradualmente grazie al ritmo narrativo azzeccato per questo stile di racconto.

Un chef d'oeuvre d'histoire ! Lost Records se trouve parmi les jeux les plus marquants que j'ai joué ces dernières années, le jeu se déroulant en 2 parties, on voit très bien la direction qu'ont chacune d'elles. La première partie prend le temps de poser le décor et de nous laisser le temps de se lier aux personnages, je peux comprendre les avis disant qu'il y a des lenteurs mais c'est justement ce qui est génial, tu prends le temps de participer aux aventures des personnages, de nouer des liens avec elles, de comprendre ce qu'elles sont et de te faire une idée de leurs personnalités. De plus, le système avec le caméscope pour garder des souvenirs est très sympa, surtout qu'elle a son importance émotionnelle pour la suite du jeu que je trouve bien pensée. Mélangé tout ça, ça fait des souvenirs. Mais une fois passé, tout s'accélère. On découvre des choses, on vit des émotions fortes et on aborde même de sujets comme la santé mentale avec l'une des protagonistes qui est si bien orchestré. On vit l'histoire avec une intrigue et des personnages secondaires plutôt complexes comme des montagnes russes jusqu'à l'une des fins possible où j'avoue avoir sorti les mouchoirs tellement les larmes montait aux yeux. On a envie d'être avec ce groupe et de vivre cette vie des années 90's. Bref, gros coup de coeur et merci Don't Nod, en espérant avoir une suite !