
A first-person psychological horror with a strong emphasis on atmosphere and storytelling. Explore an ever-shifting Victorian mansion as a painter seeking to complete his masterpiece, even at the cost of his own sanity.
Most likely between $5.5M and $15.7M. On 8 games checked against developer-reported sales, our median error is 11%. How we estimate →
| Store | Price | Score | Revenue · chart |
|---|---|---|---|
| Steam | $19.99 | 88% | approximately $9.2M |
| PlayStation | $22.99 | 89% | — |
| GOG | $1.99 | 74% | — |
Matched by title. Prices and chart positions are each store's US storefront; Epic charts worldwide. * critic score.
Reviews
Themes across 951 recent reviews and how positive each mention is. A keyword signal, not full sentiment analysis.
positive critical· bar length = how often the theme comes up
Reviews
É um bom jogo, tem gráficos descentes, uma ótima ambientação e uma grande história com alguns finais diferentes dependendo de algumas escolhas que fizer durante a campanha. Mas fique ciente de que esse título foca na narrativa, você não vai ter combates. Se não gosta desse estilo de jogo, passe longe.
⠀
Bloober Team'in elinden çıkan en başarılı oyunu. Anılar ve boyalar arasında kırık bir zihnin derin katmanlarında korkunun ve acının izlerini tuvale taşımanın, takıntılı delilik mi yoksa tutkulu sanat mı olduğunu sorgulatıyor.
Walking Simulator, ande, tente ser assustado, ande mais e mais e mais. Em 10 minutos de game vc já experenciou tudo que o jogo vai te proporcionar. Se divirta andando por 4 horas enquanto tenta ser assustado
Walking sim with good atmosphere and some well made sections, other than that just not really much to praise here.
game hay vcl ae lên mua trải nghiệm thử
Layers of Fear — це той рідкісний випадок, коли гра перестає бути просто грою і перетворюється на справжній психологічний досвід. Після повного проходження залишаються не стільки класичні “враження від геймплею”, скільки емоції, відчуття тривоги та постійного напруження, які не відпускають навіть після виходу з гри. Насамперед варто відзначити атмосферу. Вона тут просто неймовірна. Розробники з Bloober Team змогли створити замкнутий простір будинку, який буквально живе своїм життям. Кімнати змінюються, коридори викривлюються, двері ведуть не туди, куди очікуєш — і це працює не як дешевий трюк, а як продуманий елемент оповіді. Ти постійно відчуваєш, що втрачаєш контроль над реальністю разом із головним героєм. Сюжет подається дуже незвично — без прямих пояснень, через записки, картини, деталі інтер’єру. Це змушує самому складати картину подій, і саме тому історія зачіпає сильніше. Гра розповідає не просто страшну історію, а трагедію людини, яка поступово сходить з розуму в погоні за ідеалом. І чим далі проходиш, тим більше розумієш, що справжній жах тут — не скрімери, а психологічний стан персонажа. Візуальний стиль заслуговує окремої похвали. Художнє оформлення буквально просякнуте натхненням від класичного мистецтва, і це дуже добре поєднується з темою божевілля. Деякі сцени виглядають як оживші картини, а інші — як кошмар, з якого неможливо прокинутися. Світло, кольори, деталі — все працює на створення напруженої атмосфери. Геймплей при цьому досить простий: це симулятор ходьби з елементами дослідження. Комусь це може здатися мінусом, але в контексті цієї гри це скоріше плюс. Тут не потрібно відволікатися на складні механіки — вся увага зосереджена на історії та відчуттях. Окремо хочеться відзначити звуковий дизайн. Скрипи, шепіт, музика — усе це створює постійне відчуття, що ти не один. Навіть у моменти, коли нічого не відбувається, гра тримає в напрузі. У підсумку, Layers of Fear — це не просто хорор, а психологічна подорож у свідомість зламаної людини. Це гра, яка не лякає стандартними методами, а поступово занурює в стан дискомфорту і тривоги. Вона точно не для всіх, але якщо ви любите атмосферні, незвичайні ігри з глибоким змістом — це один із найкращих представників жанру. **Оцінка: 9/10**
Hammer Gamen
非常不错的表现手法,让我完全沉浸在这款艺术当中,被拿捏了QAQ
Представь: ты художник-алкоголик, у тебя в голове бардак похуже, чем в моей квартире после корпоративки. Идёшь по коридору, а он внезапно становится в три раза длиннее. Поворачиваешься — а там уже вообще другой коридор! Картины оживают, шепчут тебе в уши всякую дичь, а я стою и ору на монитор: "ДА Я ЖЕ ПРОСТО ХОТЕЛ КАРТИНУ НАРИСОВАТЬ, А НЕ СХОДИТЬ С УМА!"Короче, 10/10, нервы мои были потрачены не зря. Никогда больше не буду жаловаться на свою жизнь, по сравнению с этим чуваком я просто Будда.