Keep Driving

[h2] Дорога, молодость и свобода [/h2] Вот что у разработчиков получилось лучше всего, так это атмосфера. Игра пронизана ностальгическими нотками давнего летнего путешествия из начала нулевых, когда у тебя была подержанная машина, полбака бензина, пару баксов в кармане и безграничная дорога впереди. Кто знает, что тебя там ждёт? Приключения, невзгоды, множество мутных, странных и душевных попутчиков и пункт назначения, который тебе предстоит выбрать самому. Но не стоит об этом сильно беспокоиться! [i] Ты молод. У тебя ещё есть время. [/i] Отдельно бы хотелось отметить музыку, которая играет чуть ли не ключевую роль в создании всей этой атмосферы. По большей части это бодрый шведский (но при этом англоязычный) инди-рок и альтернатива, которые, пожалуй, зайдут не каждому. Но если вас зацепит, то гарантирую, несколько треков вы себе добавите в плейлист. Я вот добавил почти с десяток песен группы Westkust х) [h3] Так что... чего же ты ждёшь? Забрасывай вещички в багажник, включай радио погромче и отправляйся в путь! [/h3]

The premise is generally interesting, the art is atmospheric, and the music is nice (although very limited). But the core gameplay loop is tremendously repetitive and quickly becomes boring. Having to "fight" multiple tedious road encounters on each road is tiring and to put it blunt: boring. The systems that initially seem interesting quickly reveal that they lack depth. I feel this is something nice to look at and listen to, but actually playing it… Maybe on the Switch on a long train ride when you’re out of options - but then why not play FTL,or Balatro instead? It’s "interesting work", just not really an engaging experience as a video game.

Keep Driving est une vraie belle surprise. Le jeu est original dans son approche, avec une patte graphique très personnelle et une ambiance qui ne ressemble pas à grand-chose d’autre. On roule, on gère ses ressources, on fait des rencontres, on improvise, et petit à petit le jeu révèle sa vraie richesse. Ce qui m’a le plus marqué, c’est cette sensation assez rare de détente pendant qu’on joue, tout en étant régulièrement surpris par ce que le jeu peut provoquer comme émotions. Certaines situations sont drôles, d’autres absurdes, d’autres plus touchantes qu’on ne l’aurait cru au départ. Et c’est justement là que le jeu fonctionne : il se découvre au fil des nouvelles parties, à travers ses routes, ses auto-stoppeurs, ses échecs, ses détours et ses petites histoires. Les succès sont obtenables, ce qui est appréciable pour les joueurs qui aiment compléter un jeu, mais l’intérêt ne s’arrête clairement pas là. L’histoire va au-delà de la chasse aux succès. On continue parce qu’on veut voir ce qui peut encore arriver, qui on peut encore croiser, quelle nouvelle situation étrange ou humaine va surgir sur la route. Petit avertissement quand même : le jeu ne s’offre pas forcément au premier essai. Il faut parfois insister un peu au début pour comprendre où se trouve le plaisir, accepter son rythme, ses règles et sa logique. Mais une fois qu’on entre dedans, il devient vraiment difficile à lâcher. Ça faisait longtemps qu’un jeu ne m’avait pas procuré autant de plaisir de joueur. Une expérience à part, simple en apparence, mais beaucoup plus riche qu’elle n’en a l’air.

Whilst it pains me to give this game a negative review, I can't understate how disappointing it was. This game runs out of gameplay in 2 hours and there's no story hook or atmosphere hook or really anything hook to keep you playing through it. I tried to get into the aesthetic it tries to capture and it's not like it's bad at encapsulating you in that aesthetic, the aesthetic is just not interesting at all (to me at least). You'll figure out basically all there is to the gameplay (and even seemingly reach an optimised "build") in 2-3 hours and the game just has nothing to give you after that. I wouldn't complain about this that much but it's just SO painful to do (at least what feels like) 30 minutes of monotone gameplay to get to the next objective in your map. Also considering how incredibly easy the game is. I really have no idea how anyone would expect to get enough replayability out of this to justify however many endings I saw in the achievements tab. This game feels like it was meant to be a roguelike only for the devs to change their minds in the last week of development. It's still pretty cheap but I can't recommend it at the price it's sold for when all you're gonna get is 2 hours of a good but forgettable experience. P.S. The music is really good. No disappointments there.

ДА! Я определенно советую тебе поиграть в эту игру. Эта игра - чистый, концентрированный вайб. Поезда, природа, приятная музыка. Это все Keep driving. Возможно, это даже самая вайбовая игра в которую я играл. Скорее всего так и есть. Все, хватит это читать, иди и покупай игру, можешь даже без скидки, это того стоит. РЕКОМЕНДУЮ!

Душевная игра, которая является квинтэссенцией жанра роуд-муви. Приятная музыка, случайные события, несколько интересных сюжетных веток попутчиков, однако... Игра сдувается после 1, максимум 2-х прохождений. Новые события появляются очень редко, попутчики начинают повторяться, новая музыка добывается предательски редко. Данная игра является очень приятным симулятором дорожного приключения, однако реиграбельность оставляет желать лучшего. Разработчикам бы по-хорошему нужно продолжить наращивать контент на неплохой, но всё-таки скелет игры. Новые машины, квесты, случайные события, попутчики - сколько всего можно добавить в игру! А так, игра со скрипом отбивает свою стоимость, советую купить её по скидке в >50%, тогда игра действительно стоит своих денег, но точно не полную сумму. Видно, что авторы талантливые ребята, однако это не оправдывает предательски малое количество контента в очень хорошей игре. Кошки скребут от того, что ставлю игре негативный обзор, жаль, что нельзя поставить нейтральный(

I hate how this game makes driving feel like a mellow and worthwhile adventure when my lived experience with driving has only been harrowing, but maybe it's a skill issue. Regardless, Keep Driving really captured the feeling of wanderlust and the freedom associated with the open road.

Знаєте, єдиний хороший момент з існуванням mixtape, це те що ця всрата трьохгодинна ♥♥♥♥♥♥, з елементами гри, про найбільш невдячних, кінчених, генетично-неповноцінних дітей (тобто американських дітей вцілому) яких краще лишити там де вони хотіли бути, і закономірно здохли, нагадала мені про цю гру, я пройшов її і був задоволений. Не купуйте те чому "ігрові журналісти" 10 балів, вони тямлять в іграх, як я в толераність та дипломатію. Купіть краще Keep Driving, який буквально є тим чим ніколи не буде mixtape - а саме грою. Хорошою грою. Keep Driving зустрічає нас початком нульових, літо, ви ще молодий, в вас є ще час попереду, і ви їдете на фестиваль до друзів. Ви... не знаю де ви, спочатку я думав що це Швеція чи Фінляндія (як потім дізнався розробники шведи), але якось я дістався до пустелі, дізнавшись що вона тут є і припинив розуміти де я взагалі. Сподіваюсь не в штатах. Тоді ви починаєте розуміти, що крім цікавої піксельної графіки, і того факту що ви долаєте дорогу від містечок, сіл заправок (хоч і не тільки їх) ця гра має рпг елементи. Насправді це стає зрозуміло коли тобі дають дати ім'я, стать, які в тебе стосунки з батьками, хороші чи погані, ти студент, безробітний чи ще багато хто, і що ти з собою береш в поїздку. Тоді це щей підкріплюється тим, що на дорогах відбуваються різні проблеми які треба вирішувати по вміннях (хоч інколи це можуть бути різні думки, які як можуть допомогти, так і завадити, так і дати інші варіанти проходження). Вони відкриваються поступово, в кожній точці ти отримуєш очко вміння, і використовуєш його, щоб отримати різні навички. Точки на які ти приїзджаєш теж можуть мати свої цікаві місця, інколи це місцини по яких ти можеш бродити і щось забрати з собою, іншоли це робота на день чи менше. Бо знаєте гроші десь треба брати на поїздку, на бензин, їжу, предмети які допомагатимуть при поїздці і так далі і так далі. А щеж до цього додаються автостопники, які мають свої прохання, вміння та завдання, та ще багаато чого. І зрештою ти колись тай дістанешся до фестивалю... чи провалишся і твоя мандрівка скінчиться... чи може ти поїдеш туди куди тебе попросила родичка... чи здається ти підкориш гору... чи гонку. Чи може... словом тут насправді багато кінцівок, тай різних завдань від попутників. Перегравати це цікаво, яб навіть сказав треба. Особливо якщо за ту чи іншу кінцівку ти можеш отримати нові пердмети перед поїздкою, нові біографії які допомагають (чи ні) під час нового проходження. Звісно не без проблем, в перші рази зовсім не зрозуміло що і як робити, чи куди клацати і що робить те чи інше (тай це не те щоб інтуїтивно, хоч з іншого боку тебе хоч за ручку тягнуть що добре). Ще буває поїздка може піти гладко, а може все піти сракою тійки ти виїхав з дому, і за кожну нову дорогу треба вгризатись зубами. Та це так дрібниці в порівнянні з дорогою, подорожжю і музикою на фоні. Жодну з тих пісень не знаю, та вони в дусі нульових і досить непогані. Що не заважало мені на фоні слухати свою, ну підходить поїздці Creedence Clearwater Revival - Have You Ever Seen The Rain, нічого з собою не можу зробить. А ще в грі є українська, досить непогана тож проблем з читанням і розумінням що відбувається в вас не буде. Тому так якщо зацікавило, то дайте грі шанс, бо вона того варта.