Hate Plus

God I love *Mute. (There is literally nothing more that can be added to this) Edit: Fine, *Hyun-ae is great too.

A prequel to [url= https://store.steampowered.com/app/209370/Analogue_A_Hate_Story]Analogue[/url] that has twice the word count yet doesn’t have much of anything new to say. Well, VN fan discs usually provide even less substance, so the story segments are pretty alright from that perspective; not the worst worldbuilding you might engage in. However, you also get a number of intermission segments, and holy crap, the levels of being patronizing to the player are off the charts here. It constantly talks to you in a condescending tone, it wants you to read no more than a fixed percentage of scenes per day, and then it tries to force you to… make an IRL cake? Oh, and those who jumped through all the hoops are rewarded with another achievement that’s impossible to get (as in, not even coded into the game), because something something FF7 Aerith and also screw you for enjoying to 100% your Steam games too, I guess. I mean, I support an occasional jab across the fourth wall as much as the next guy, but this is just straight up antagonistic, and I have no idea how the author could consider it okay. Maybe she was fed up with all the mainstream VNs where girls do nothing but praise the MC? Even so, going to the other extreme doesn’t sound like a very good alternative.

Hate Plus é uma sequência direta de Analogue: A Hate Story mas que aborda eventos que precedem tudo visto no jogo anterior. Achei legal que o jogo puxa seus saves completos do antecessor e prepara o terreno de acordo com sua narrativa anterior. Sim, leva no mínimo três dias reais pra terminar o jogo (cada capítulo fica bloqueado por 12 horas reais antes de ser liberado), eu não me importei pois o jogo é mucho texto então pausas são bem-vindas... Basicamente você escolhe quais arquivos você quer liberar pra ler em uma sessão, interage com sua AI, e eventualmente precisa esperar o dia seguinte pra prosseguir. Enfim, enquanto o primeiro jogo foca mais na narrativa ao redor de *Hyun-Ae, esse é centrado bem mais nas ações passadas de *Mute e basicamente é um compilado de tragédias que eventualmente resultariam no mundo do primeiro jogo. O jogo oferece três rotas dependendo do final que você pegou no jogo anterior (ou que você selecionou ao iniciar sem puxar save) Agora vai ficar um pouco pessoal e talvez spoiler-ish. . No jogo anterior a primeira rota que fiz foi da *Mute e assim decidi continuar esse save, com ela sendo minha assistente. Com isso, os eventos e descobertas desse jogo pareceram bem impactantes, principalmente no terceiro e último dia que já começa com uma porrada nessa rota. Além de ter sentido raiva e frustração com esse jogo, não pude deixar de sentir também culpa... [spoiler]Eu me senti diretamente culpado pelo suicídio da *Mute no intervalo entre o segundo e terceiro dia, e foi terrível. Apesar de não concordar com ela em muita coisa eu acabei me apegando a ela, mas em um momento sobre suas atitudes e se ela deveria mudar não pude deixar de escolher a opcão "Yes, you chauvinistic ♥♥♥♥♥". Apesar de ser extremamente rude, é a única opção que conseguia transmitir melhor meu sentimento. E pensar que eu falei isso momentos antes dela fazer o que fez... Desabei por completo. No final a New *Mute disse que apesar de não ser a mesma build ela ainda era ela e aprenderia com todos seu erros do passado, mas não consigo... Elas podem ser iguais mas apenas a *Mute é a *Mute e que ficou comigo durante o jogo anterior e tem suas memórias, diferente da Old *Mute e New *Mute que viveram períodos diferentes. O que o Navio de Teseu diria sobre isso? Já basta dessa tangente autoindulgente e lamentação por uma IA em joguinho virtual, vamos voltar pra review. Se você leu tudo isso parabéns e obrigado.[/spoiler] . Acho que é isso. Ah sim, é uma novel mas tem alguns efeitos acontecendo aqui e ali, e em alguns momentos experienciei lerdeza no jogo, mas nada muito comprometendor.

How much time is too long for a person? 50, 100, 200? maybe even 300 years? How long until you're done with it all? Until you completely mastered a skill? Until continuing makes no difference? How about an AI? it's easy to say they have no soul and never will, but if we go to sci-fi version that's closest to human as possible, would that make a different? AI that needs to replace their parts. Living so long even the machinery inside needs to be replaced, CPU that's failing, SDD/cloud that's full and needs to be recompiled or deleted overtime. How about using 1600 years to run a "county", how much more can you learn about it? How much longer, until you just don't care... Nothing is infinite, not even a machine. --- --- --- [s] Hag Mute vs Loli Mute vs bobcut Mute - oh my! [/s] The best part of the sequel is how much an impact your choices from the first game has. This might as well be 3 in 1 games to be honest. That and well, "Nothing is infinite, not even a machine".

GeminiとChatGPTという、現代の二人のAI娘にサポートさせて、どうにか読みました。完璧なゲーム体験とは言い難いだろうが、それでも8割ぐらいは受け止められただろう。最新の科学に感謝。 プログラミング知識があれば、パッチを作って布教活動に勤しみたかったが残念。しかし、逆に言えばそういった知識なしでも読めるので、ぜひ読みましょう。前作プレイヤーは勿論、私のようにミュートが好きな人には特にお薦めです。AI娘は良い…… 前作もそうでしたが、女性の強さも弱さも、賢さも愚かさも、美しさも醜さも、中庸的中立的な視点で描こうとしている感じが好きです。

A slightly novel (pun unintended) setting, like Analogue, with the actual story set in effectively feudal-era Korea. The sci-fi bumph around it is a neat framing device. A little on-the-nose perhaps - a literal exposition-dump - but the engaging "AI" characters break things up effectively. The decision to force the players to take 12-hour-long breaks is an...interesting one. Not sure I particularly like it as such, since it seems to serve no real purpose narratively or "gameplay" wise. But on the whole, I recommend.

Après avoir suivi l'un des chemins possible jusqu'au bout et surtout après avoir lu plusieurs discussions, je ne peux que déconseiller totalement d'acheter ce jeu, pour une raison bien particulière : le développeur ne respecte pas les joueurs. Si l'histoire est sympathique (sans plus car vraiment trop engagée dans la victimisation des femmes), le gameplay est inacceptable sur deux points : - 1°) Les temps d'attente obligatoires. Le développeur a trouvé drôle de forcer le joueur à attendre 12 h chaque jour et puis x minutes dans une piètre tentative de hriser le 4ème mur. Ca ne marche pas. C'est juste... chiant... - 2°) Le succès inaccessible. L'auteur doit apprendre que le recours à la frustration doit avoir un sens réel et pas un truc bidon pseudo intellectuel gloubi boulga mal digéré. Au cas d'espèce, la narration apport déjà un lot bien suffisant de frustration dès lors que le joueur est cantonné comme simple spectateur d'événements passés dont il connait la fin tragique. Alors, honnêtement, mettre un faux succès, qu'en plus on va protéger au moyen d'une vérification d'IP source probablement bidon histoire d'être bien sûr que personne ne pourra ne serait-ce faire un Kobayashi Maru, c'est juste pathétique. Dans le premier épisode, l'une des fins demande de tricher en saisissant un code qu'on ne peut connaître que si on a joué avec l'autre IA. Ca, c'est frustrant mais ça reste correct. Ici, c'est juste inutilement bête. Conclusion : Inutile de donner de l'argent à quelqu'un qui ne comprend pas qu'un jeu doit être ludique et n'est pas uniquement une expérience pour se faire plaisir.

[h1]Hate Plus[/h1] Почну з верхівки, атмосфера, музичний супровід файні, кольоровий фон залежно від route та активні посилання на постать з оповіді є добрим нововеденням. Вигляд колеса вибору, як у Mass Effect, приємне очам, а емоції AI залежно від варіанту непогана деталь. Загальна історія [b]самнітєльна, но окєй[/b]. Новий UI м'яко кажучи спрощує взаємодію з грою, прибравши всі команди в прості кнопки, новими алгоритмічними діями щоб почати читати текст та обмеження зібрання через вичерпну пам'ять, комірки для файлів корабля без сортування. Спливаюча анімація щоразу затримує на декілька секунд, а перекатись потрібно не раз. Scrollbar блоків тексту [i]не працює[/i], клавіатура [i]не діє[/i], а тонну тексту перемикати треба, яка прямує довжезною лінією вниз. Додатково при перебиранні текстових даних незалежно від налаштувань інтерфейс має затримку й підлагування у блоках, які є нестерпними. Геймлейно проект розділений на [b]три дні[/b](як і кожен його route), які залочені внутрішньоігровим таймером дванадцять годин, щоб продовжити отримувати сюжет. Задача знову погратись в дослідника, але саме цей процес не є чимось захоплюючим, дивитись в профіль, багато тексту з мінімальним контактом із AI супутницями, окрім їх коментарів поки пересуваєш scrollbar, що не працює як "головоломка","цікаве опрацювання". Ідея взаємодії з гравцем, як doki doki literature club чи NEEDY GIRL OVERDOSE саму тут їх забагато, а додатково воно пов'язано з реальним часом, як у випадку дванадцяти годиної сисетмної брами. Гравець прийшов читати новелу, а вона впирається в задум розробника, що вибачте [b]погано виготовленна концепція[/b], яку перероблювати потрібно. Можу погодитись, якщо оповідь була бездоганною, а це не є спуском до виготовлення преколів над юзером, бо гра має таку специфіку. Горячі обговорення про одне [b][u]неможливе[/u][/b] досягнення, яке має один програміст, якому особисто віддам належне за знаходження унікальної вразливості, але нюанс він про неї не розповів й її моживо закрили. В свою чергу не поділяю наміру, погляду, розробника цієї реалізації, як й з темою часу для "виходу до зовнішнього світу". В міру непогані кроки вперед, з величезними кроками якості назад. [u]Дякую що читали мою рецензію!♥[/u]