Crash Bandicoot™ 4: It’s About Time

[h1]Прекрасное продолжение[/h1] Являюсь безумным фанатом серии и пройдя эту часть остался в восторге. Расскажу об игре кратко,так как игра является традиционной и повторяет все аспекты оригинальных частей. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3631930847 [h2]Геймплей[/h2] Прочитал и просмотрел множество обзоров,и считается,что это самая сложная игра в серии. Не могу не согласиться,особенно последний остров Кортекса дал запотеть,однако для меня эта сложность приемлема,так как я подкован к этой серии и многие уровни мне давались легко! Что,конечно,не сказать о прохождении игры на платину...мне жаль нервную систему людей, которые прошли ЭТО на все трофеи. Как и говорю,эта игра не отличается чем-то кардинально от классических частей,это такой же приятный коридорный платформер. В этой части появилась механика масок,что добавило + к сложности и разнообразию уровней. В этой части нам даже дали поиграть за разных персонажей: Тону, Коко, Дингодила и Кортекса (уровни с последним самые противные). [h2] Сюжет[/h2] Сюжет в этой серии не всегда был столь важным: Кортекс всё-также харизматичный злодей,но появляется и Эн-Тропи,который уже является центральным антогонистом. НО кратко: благодаря ним случился разлом времени и Креш с друзьями обязаны остановить это. [h2]Графика и дизайн мира[/h2] https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3631929944 Приятная и красочная картинка будет радовать ваш глаз. Немного и изменился дизайн персонажей,сделав их мультяшнее. Освещение просто бомбическое. В игровом мире есть отсылки на старые части,что очень приятно и удивительно (на мою любимую TwinSanity в том числе). [h2]Босс-файты[/h2] Остались такими же интересными и в меру сложными,игра следует канонам серии [h1]Итог[/h1] Безусловно,игра стоит вашего времени,а может,даже и нервов! Получил огромное удовольствие от прохождения. Фанатам Бандикута зайдёт на ура! [u] РЕКОМЕНДУЮ! [/u]

I didn't understand why I hated the game so much from the hours I put into it here and in the other platform I played it in before... Until I watched Caddicarus review the game and I finally understood why I felt so iffy about it. Check it out yourself and you'll thank me https://www.youtube.com/watch?v=5yapbT_FgFQ

As a short review, this was simply an un-fun and un-engaging experience that feels more like a tepid copy of a Crash game than it does as some sort of continuation of the original games. I do not recommend this game even on sale, and to be perfectly honest I wish I had refunded it when I had the chance to. As a long review, there are several factors, both big and small, that ultimately led to this negative review; difficulty has often been cited as massive factor for other players, and while I certainly do agree that is an issue I think that's a small part of the problem that is ultimately made worse by another massive gameplay flaw, which is the level design and level length. It may seem odd to complain about how long a level is, ultimately shouldn't that be more content? Perhaps, but this does introduce two key issues as a result: · The longer any one given level is, the less it feels like there's any throughline theme or mechanic behind that level; some of the more standout levels in the original Crash trilogy weren't necessarily long but mechanically thorough, always having one or two consistent design themes that ultimately dictates the flow of the level that is easy to get a groove in, but here the level length is compounded by several mixes of gameplay styles to a point where it never feels like a level is any one thing. · Level length does mean that the more difficult nature of the game's collecathon elements feel that more stretched out; if you miss a box for instance this doesn't just mean replaying the level, it means replaying an excessive amount of level just to get to the point where you had missed that box, and believe me you will. It's very clear the game's challenges were designed in a way to try and extend and stretch out the experience as long as possible to emulate the idea that this is the biggest Crash game to date; to it's credit, this is probably the game with the most out-and-out levels of any Crash game, but I wouldn't consider any of them to have been particularly fun or engaging, more often not they felt very tedious and frustrating. What's funny about the difficulty isn't even so much the idea of "Oh, I can't get through the game", as the game loves to throw lives at you such that it is very easy to brute force your way through the experience; rather, the way in which this game is difficult doesn't compliment the type of platformer the Crash games are. It's clear in the original trilogy especially after the first game that because of the corridor viewpoint that precision platforming doesn't suit this style of game, in part because it is very difficult to gauge depth in this type of 2.5D environment, which is why Crash 2 & 3 did try to tone down the precision platforming elements outside of the very late game challenges, which because those were towards the very end and also limited didn't feel overstated. On the other hand it seemed like Toys for Bob felt pressured to create a much more challenging experience with the idea that this would be a continuation of those original games, which makes sense in that I don't see this type of game appealing to a kid audience the way the original games did. That said, as mentioned before this type of precision platforming is never a good idea in a 2.5D perspective game, and while by default there is a new reticle option that does always show where you are expected to land while in the air, it is inconsistent in its presenstation and some levels are pulled back so far that there would be no way to actually to see this indicator until its too late. Perhaps this could be forgiven if the games style was at least in some way intriguing enough to want to keep going to see more (what level/biome will they do next, for instance), I have put up with other more frustrating titles simply because the game had a sense of charm or edge to it that made me want to at least see more. However, to put nicely, the art style in this game is atrocious; much like the Spyro Reignited trilogy, this particular art style seems almost perfect in its ability to a) have environments that are filled with so many elements that it all blends together into a bland mess, and b) have character design that always seem to hit at my core in terms of revulsion. This is to say nothing about the writing and voice acting which, listen, I'm not gonna sit here and tell you a lie like "Oh, the original games had a soulful story" which is definitely not the case, what little writing there was in the original games was adequate at best, and I'm not expecting a game like this to have high brow or clever writing, I just wish that if they were going to go with this Wheddonesque dialogue that they had instead just done no writing whatsoever, complete silence or even gibberish sounds from the characters would be less groanworthy than what you get here. Sound is another element though which was a massive issue in the N Sane Trilogy (which other than sound was otherwise a solid package), in Crash 4 none of the music really pops or comes into its own, in fact quite a bit of the music here ends up being weird remixes of songs from the original games that just feel devoid of any energy. That's another issue that is compounded by the level length, when in the past you had shorter levels you could write a rather simple but fitting 60 second looping clip that would match well the overall aesthetics of the level and even match the pace you are expected to be moving at, but when you have such long levels with stretched out segments it gets difficult to compose any piece that feels like it is fitting the entire overall experience. Lastly, I do want to point out that while, yes, it is true that this Crash perhaps has the most amount of levels of previous games, I don't think that's appropriate to award to this title given the number of levels you are also a) just replaying the same level again but with a different character for the first half before a copy paste of the second half of the level, and b) when half of these levels are actually as advertised just the same level again but flipped to one side as opposed to the other. In conclusion, I struggled to find anything redeeming or enjoyable with this game, and frankly I wish I had realized that sooner so that I could have refunded the game. As I said at the beginning, I do not recommend this title at all even on the deepest of discounts.

[h1] Crash Bandicoot 4: It’s About Time (2020)[/h1] [b]Crash Bandicoot 4: It’s About Time[/b] - це пряме продовження 3-ї частини. Розробники повністю забили на все, що виходило після [b]Warped[/b], а події, які відбувалися в [b]The Wrath of Cortex, Twinsanity[/b] та інших старих сиквелах, тепер вважаються такими, що відбуваються в інших, паралельних вимірах мультивсесвіту. Графіка в грі крута виключно завдяки сильному арту та прикольними анімаціями, але технологічно зірок з неба не хапає. Вона сильно поступається тій же [b]Ratchet & Clank: Rift Apart[/b] або [b]Ori and the Will of the Wisps[/b]. З недоліків: мені не дуже сподобався новий редизайн Креша. Місцями в очі кидаються ну аж надто плоскі задники, а динамічне освітлення в грі повністю відсутнє. Світло тут статичне, через що картинка іноді здається занадто пластиковою та плоскою. Ну і фізики у оточення немає від слова зовсім - світло відчувається картонним і ніяк не реагує на твої дії. У плані геймплею це практично бездоганний, еталонний платформер. Основа залишилася культовою: біжимо, крутимося, б'ємо, стрибаємо. Розробники змогли круто освіжити формулу за допомогою механіки масок та гри за побічних персонажів. Уповільнення часу, інверсія гравітації та фазування об'єктів працюють як треба і постійно підкидають нові ситуації. З недоліків - складність. Не знаю, хто взагалі захоче проходити цю гру на 106%, але точно не я. У гри є два режими складності: «Ретро» та «Сучасний». «Ретро» вийшов занадто хардкорним, а «Сучасний», навпаки, взагалі ніяк не карає гравця. Через це під кінець проходження я зловив себе на думці, що просто рашу рівні. На один рівень у мене запросто могло піти по 60-70 траїв. Тоді як в оригінальній трилогії я дбайливо ставився до кожного життя і прораховував кожен стрибок, тут цей азарт повністю втрачається. Також мені не сподобалася розкладка на клавіатурі, на геймпаді все грається ідеально. Сюжет стандартний для платформера, лиходії хочуть підкорити всесвіт, нам потрібно їх зупинити і всіх урятувати. Історія взагалі не сприймає себе всерйоз. Це суботній мультик із кучею стьобу та угарних діалогів, який чудово справляється зі своїм головним завданням - розважати та пов'язувати рівні між собою. На проходження всіх сюжетних та побічних рівнів у мене пішло приблизно 20 годин. Скільки потрібно часу для повного проходження на 106%, я навіть припустити не можу. Композитор дбайливо зберіг оригінальний стиль серії, тож у процесі проходження можна почути все ті ж знайомі мотиви. Актори озвучування відпрацювали на високому рівні: Кортекс угарно істерить, Креш смішно крекче та волає. З гумором у репліках тут теж повний порядок. У технічному плані гра вилизана практично до ідеалу. Оптимізація на ПК просто чудова. Пів бала знімаю виключно за дебільне рішення видавця зробити обов'язкову прив'язку до постійного онлайну на релізі в [b]Battlenet[/b]. [h1]Вердикт:[/h1] [b] • Графіка: 7.0 • Сюжет: 7.0 • Геймплей: 8.5 • Звук: 8.0 • Оптимізація: 9.5 • Підсумкова оцінка: 8.0 з 10 [/b] Відмінне, масштабне продовження класики, яке дбайливо переносить культову базу від [b]Naughty Dog[/b]. [b]Toys for Bob[/b] видали шикарний платформер із крутими новими механіками, але далеко не без косяків.

Man I've tried to playthrough this game 3 sperate times and its just something so off to an old crash fan at the point I do the first dingodile level that's when I'm bored with the game after plaything through the n sane trilogy I think I can finally word it the game is super floaty the music doesn't really stick with me the level design isn't very memorable they keep hiding crates to cuck you out of a gem the N. verted levels are just okay the mask gimmicks in levels are more annoying then fun the most fun I've had in crash 4 is the VHS levels I'm glad crash made a resurgence but this one just isn't for me

Absolutely garbage! First of all, there was already a Crash Bandicoot 4 back in the early 2000s called, "Crash Bandicoot: Wrath of Cortex." You're not fooling me, Activision. Secondly, this game is way too hard as I keep dying on every single level from 13-20 times, its frustrating because the gameplay is unfair. Thirdly, the story is boring and makes no sense. This just shows how Activision ruined Crash's revival and didn't care about the franchise, just like what they did to Skylanders.

dark souls of crash and the whole platforming genre. i'd rather dip my balls in sulfuric acid than 100% this.