Чесно кажучи, я завжди знав що майже усі шутери від першої особи, це Голлівуд у своєму стилі, та серія Call of Duty не була вийнятком, але якщо з першої частини до Black Ops III як сюжет кожна частина унікальна по своєму що деякі навіть за душу беруть, що емоції важко стримати, але нажаль після Black Ops III наступні частини починали втрачати ту популярність в плані сюжету та сценарію, та Vanguard не стала вийнятком.
Ще з моменту анонсу я вважав що після Call of Duty WWII тематика театра Другої Світової Війни розквітне новими фарбами, особливо коли на анонсі гри було зрозуміло що на відмінну від тієї ж WWII де був лише один протагоніст, то в Vanguard їх декілька, і це мені нагадало часи перших двух частин де ми грали за американця, британця та радянського бійця, плюсом того що покажуть різні місця битв, Європа, Африка, Тихоокеанський театр та ін., але нажаль бачивши що як попередні частини в плані сюжету були такими собі, то я не чекав в цій частині чогось неймовірного, а лише чекав гру заради зомбі режиму та частково мультиплеєру.
І так воно й сталося, скільки пропусків, анахронізмів, та іншого я не бачив мабуть ще з часів Black Ops I, історія головних героїв не до кінця зрозуміла, їхнє минуле та то як ці люди різної національності та характеру зустрілися та стали загоном який й зветься як сама гра, не кажучи вже за те що кожного протагоніста є здібності.
Зброя часів Другої Світової пророблена непогано але те що деяка з’являється в часі коли її ще не існувало та ще з різними модулями це дуже дивно, я розумію що хотіли зробити різноманітність, але не так.
Геймплей та механіка залишилася на тому самому рівні що в ребуті Modern Warfare 19-го року, бої виглядають більше менш не такими аркадними які ми бачили в Black Ops II, але щодо ШІ союзників та ворогів є питання, перші куди стріляють а другі дуже чуткі стрільці що можуть миттєво вбити, рівні хоч й мають невеликі вузькі проходи але все рівно вони короткі, збір боєприпасів змінився тільки в тому що треба натиснути певну клавішу щоб поповнити запас, система зайняття укриття під час прицілювання непогана, але в сюжеті безнадійне а стрілянина на осліп це щось в дусі Far Cry.
За мультиплеєр нічого сказати, все те саме що в ребуті Modern Warfare 19-го року, хіба що тіки атмосфера Другої Світової Війни а так все те саме, починаючи з підбору зброї, перків, спорядження, та серії вбиств/смертей.
Зомбі режим який мені подобається більше ніж сам сюжет та мультиплеєр, непоганий але виявився на слабшим що нехай краще я ще раз побігаю в цей режим у Black Ops Cold War або в Black Ops III де кастомні мапи можна завантажити через Workshop, сюжета як такого майже нема, пасхалки пророблені неідеально.
Тому з вище описаного мною я дійшов висновку що Sledgehammer Games перевищили свої можливості, та в них була чудова можливість зробити цю частину дійсно неймовірною, але вийшло не те щоб погано а більш всього недоробленою. Ну хоча б саундтрек до гри проробили непоганий завдяки композитору який поставив музику до гри God of War. Як графіка та саундтрек чудово вийшли, як геймплей без змін, як сценарій незрозумілий.
Гру раджу фанатам а звичайним гравцям на свій розсуд, а від мене 7 з 10 та палець в гору!
