Alone in the Dark

В это тяжело играть. Игру сделали на пoxyй. Вроде она на анриле, но выглядит так будто сбежала из 2012 года, так ещё с постоянными статтерами. Стрелять неприятно, в магазине пистолета 7 патронов, а мобы зачастую умирают как раз от 7-8 пуль, всё сделано так, чтобы ты обязательно перезарядил оружие в инкаунтере. Сами инкаунтеры кривые, арены маленькие, хитрег и мувсеты сосут, импакт от выстрелов отсутствует, а персонаж любит застревать в текстурах при уклонении. Здесь даже есть стелс и возможность проходить некоторые места незаметно. Вопрос только один - нaxyя? Это гoвнo ещё кривее чем боевка и проще просто пробежать быстро с помощью уклонений или закликать милишкой. Поржал с кирпича, которым можно отвлечь врага, но ты не можешь его взять С СОБОЙ (как и коктейль молотова), а только кинуть с привязанного места. Великая механика, которая по степени полезности на уровне куска мяса из Сайлент Хилл 3. Сюжет и записки, коих миллиард с кучей букав, вгоняют в состояние "i sleep". Подача истории не прям кал, видно что над кат-сценами и геймплейными переходами старались, привлекли даже актеров, вайбик какой-то имеется, но всё сделано уныло. Головоломки норм, кайф хождения туда-сюда в поисках чего-то присутствует как ни крути, хоть с этим не облажались. НО. Нужно вечно самостоятельно открывать двери, их много, а моментами ты часто забегаешь в комнаты в поисках вещей и двери сами медленно закрываются и нужно ждать анимацию, чтобы она закрылась, после чего её открыть и это тоже анимация, просто БӅЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯ

odkładałem ten tytuł już jakiś czas, ale jak już zagrałem to przeszedłem tą gre w 3 posiedzenia

Overall mostly faithful to the original, if still not quite achieving the impact of playing it. More puzzle-exploration than action horror, worth buying on sale. Can be completeted once in under 8 hours, some replay value. 3/5 Strengths: The atmosphere: The large eerie mansion is done justice and exploring it does give you the willies. There are some jumpscares that are not cheap but are done very well and in line with the narrative of the game. Puzzles: not hard but not easy either, if you don't have a mind for puzzles in general they will stump you. Overall though they are satisfying to figure out, if annoying at times if you're an overthinker of simple clues. The plot: does stick to the original plot points mostly faithfully, with the new additions being welcome. The plot in general kept me curious to find out more and is generally well done, if a little confusing in how it's presented. Probably it's clearer after a 2nd playthrough, which might reinforce replay value. weaknesses: Instructions: some aspects of the game, like clue puzzles, talisman alignment (the first time you get it) are not really explained to you and took me a long time to figure out. I played on 'old school' mode so maybe that's my fault? Action: it's not bad, but it's not as tense as the original one's was or in the manner of a better survival action game like residen evil. Enemies are generally not too much of a bother as long as you have a melee backup to your bullets. The dodge mechanic is quite forgiving and you can duck and weave around enemies quite easily. Missed opportunities for horror: The original had sections where you were in the dark, literally, and had limited resources to light your lantern. In this one you have a flashlight with forever batteries. The original made use of really creepy sound effects to unsettle you, this one doesn't do it as much. In general the original is still creepy and unsettleing to play, and there's a lot of opportunities in the remake to be nasty to you, but instead it goes easy on you. Overall enjoyable and worth playing, it's just a shame that it missed out on hitting the same levels as the original did.

Geralmente eu tenho uma certa preguiça de fazer reviews, mas como Alone in the Dark passou despercebido pelo grande público e ainda tem poucas reviews na Steam, achei que minha opiniãozinha de Merlin valeria alguma coisa. Alone in the Dark é um daqueles jogos que claramente mereciam ter encontrado um público maior e que se perdeu no limbo de tantos lançamentos dessa indústria. Do mesmo roteirista de Amnesia, o jogo mistura horror lovecraftiano, clima noir detetivesco e uma pitada de Twin Peaks, criando uma atmosfera muito própria. Também é curioso encontrar alguns rostos familiares de Hollywood, incluindo a belíssima atriz britânica Jodie Comer, que recentemente esteve em The Death of Robin Hood. A trilha sonora é outro ponto alto. Muitas vezes ela passa quase despercebida, até surgir aquele sax absurdo que simplesmente rouba a cena. A estrutura é bastante linear e, em diversos momentos, me lembrou Resident Evil 4. Os puzzles são simples, mas divertidos e, apesar de o jogo ter poucas opções de armas de longo alcance, elas são bem satisfatórias de usar. Gostei especialmente da variedade de cenários. O jogo encontra um artifício criativo para apresentar ambientes bem diferentes entre si, como pântano, deserto, neve, cais de porto e esgoto, sem que isso pareça aleatório ou quebre a coesão da experiência. Não é um jogo perfeito, mas tem personalidade de sobra, uma atmosfera excelente e várias ideias muito interessantes. É realmente uma pena que tenha sido tão pouco reconhecido, porque Alone in the Dark merecia muito mais atenção.

[h1] Alone in the Dark (2024)[/h1] [b]Alone in the Dark [/b]. Класика 90-х пройшла повз мене. Моє знайомство з франшизою почалося зі спірної, кривої, але амбітної [b]Alone in the Dark 2008 [/b] року, а закінчилося травмуючим досвідом в особі жахливої [b]Illumination[/b]. Тому до релізу 2024 року я підходив хоч і з ентузіазмом, але з усією обережністю, до кінця не розуміючи, що на мене чекає: повноцінне переосмислення, ремейк чи продовження. Як виявилося, нова [b]Alone in the Dark [/b] - це саме переосмислення. Гра намагається змити ганьбу минулих років і повернути серію до її справжніх коренів. Візуально гра - це якась гойдалка контрастів, що залишає двояке враження. З одного боку, роботі художників хочеться просто аплодувати стоячи. Локації маєтку, густий туман, чудова робота зі світлом і тінями, автентичні інтер'єри Луїзіани 1920-х і мерзенна лавкрафтівська гниль - усе це виглядає круто і стильно. Але варто гойдалці хитнутися в інший бік, як бюджетність проєкту починає буквально лізти з усіх щілин. І якщо обличчя головних героїв оцифрували на відмінно, то на другорядних персонажів грошей явно не вистачило: міміка у них дерев'яна, обличчя дурнуваті, а погляди абсолютно порожні. Я, звісно, роблю знижку на бюджетність продукту, але щонайменше анімацію ближнього бою та пересування можна було зробити кращою. Найсильніше ж по зануренню б'ють саме ці топорні рухи. На додачу, деякі локації виглядають так, ніби їх ліпили поспіхом і як-небудь. Коротше кажучи, візуал вийшов дуже нерівним. Геймплей - аналогічна історія. Якщо детективна частина, дослідження маєтку та головоломки виконані на 8 з 10, то бойова система і всі екшен-моменти тягнуть максимум на п'ятірку. Блукати Дерсето, вчитуватися в щоденники та зіставляти зачіпки дійсно цікаво, але варто на горизонті з'явитися монстрам, як починається цирк. У вогнепалу геть відсутня вага, зброя в руках відчувається як пластикова пукалка, а вороги просто вбирають урон. Ближній бій - взагалі окремий вид катування, він просто огидний через ту саму убогу та топорну анімацію, про яку я писав вище. У підсумку ти боїшся не моторошних тварей, а того, що гра знову змусить тебе з ними битися. Сама історія - це міцний детективний містичний трилер у дусі Лавкрафта. Розплутувати таємниці маєтку Дерсето і з'ясовувати, куди й чому зник Джеремі, дійсно цікаво. У міру просування сюжетом мозаїка поступово складається в єдину картину. Головна фішка гри - дві повноцінні сюжетні кампанії за Едварда та Емілі. Теоретично, щоб зрозуміти сюжет на всі 100%, гру потрібно пройти двічі. Але на практиці Емілі - центральний персонаж гри. Пройшовши кампанію за неї, ви зрозумієте відсотків 80 усієї історії. Едвард же тут виступає скоріше як доповнення до Емілі, дозволяючи поглянути на події під іншим кутом і закрити решту 20% питань. Звукове оформлення гри зроблено на совість, хоча тут є нюанси, зав'язані на особистий смак. До звуків самого маєтку претензій немає жодних, як і до голлівудських зірок - Девід Гарбор та Джоді Комер відпрацювали свої гонорари з повна. Вони подарували персонажам живі інтонації, і слухати їх приємно. А ось із музикою історія індивідуальна. Розробники зробили ставку на тягучий, похмурий нуарний джаз, який я не люблю від слова зовсім. При цьому я чудово розумію, що це музика тієї епохи, і для атмосфери Луїзіани 1920-х років такий вибір повністю виправданий. Гра компактна, і це йде їй на користь. Перше проходження займе у вас годин 8-10, друге – 4-6. На релізі гра примудрялася гальмувати й дропати кадри навіть на топовому залізі. Підвантаження текстур, статери, баги анімації та проблеми зі скриптами - на старті тут був повний фул-хаус. Зараз, загалом, гра в порядку. Більшість косяків, що ламали геймплей, розробники встигли виправити (перед тим, як студію закрили), і, принаймні, критичного нічого не залишилося. [h1]Вердикт:[/h1] [b] • Графіка: 7.5 • Сюжет: 7.5 • Геймплей: 6.5 • Звук: 8.0 • Оптимізація: 6.0 • Підсумкова оцінка: 7.1 з 10 [/b] На жаль, ця «гойдалка контрастів» так і не змогла втримати правильний баланс. При всій моїй любові до хороших детективів та містики в дусі Лавкрафта, закривати очі на огидну бойову систему та бюджетні анімації занадто важко. Розробники видали чудову атмосферу та дослідження, але повністю провалили екшен-складову. Як інтерактивний детектив гра працює, як survival horror - на жаль, ні. Я отримав свою порцію задоволення від цієї гри, тому ставлю палець вгору, але цей палець прямо на межі. Рекомендую лише затятим фанатам жанру і виключно зі знижкою у -50%.

Грустно осознавать, как ганжубасит серию Alone in the Dark из части в часть. А когда-то это был родоначальник сурвайвл хорроров. По началу вроде как всё подавало надежды. Тут у нас есть и приглашённые актёры, и возврат к истокам, да и выглядело всё на скринах как наши любимые резики. Начав играть, приятно удивился картинке. Правда потом, понял, что за неё приходится платить ебaнутыми статтерами и в целом отстойной оптимизацией. Ну и давайте, перед тем как обосрать игру с ног до головы, я выделю ещё некоторые плюсы: мне понравилась подача сюжета с перемещениями между мирами, атмосферные локации и в целом красиво поставленный свет, ну и вайбовые звуки. Дальше начинается чиздец, когда пытаешься просто в неё играть. Игра то и дело втаскивает тебя в атмосферу дев-билда, странно спавня персонажа при загрузке локации или выходе из катсцены. Общая кривость абсолютно всех анимаций выбивает из атмосферы гладкого хоррора. Камера - алкоголичка со стажем. В первые попытки играть меня буквально укачивало. Дальше появляются враги, челленджа в которых не больше чем в городских NPC на улицах GTA, только мешаются. А когда начинаешь стрелять или, не дай боже, драться вблизи, происходит какая-то мышиная возня. Добавим сюда бессмысленно расположеные пустых сундуки и саквояжи, а так же метательные предметы которые никогда почти никогда не пригождаются, ну и как вишенка - глупые конфликты дизайна окружения и игровых условностей. Получаем в итоге очередной позорный перезапуск, на который клюнут только такие же гoвноеды, как я.

It felt like everything took ages to do. Maybe I wasn't the audience. It was atmospheric and looked good, but everything else felt too slow, especially the dialogue.

I want to enjoy the game. The story is interesting. The atmosphere was great. The soundtrack is a bit understated but actually pretty good. The characters are interesting. It's always a pleasure to find your way through the mansion, solve the puzzles, and unlock new passages. But then there’s the extremely basic combat system that ruins the whole game, it might have even been better without it. Enemies spawn and corner you, so you die and have to redo everything. The character is slow and can't dodge, so you take damage easily. Optimization is disastrous. It seems like it loads the next area every time you go through a door, so you experience significant drops in FPS all the time. The audio mixing is sometimes far too quiet and other times so loud that I had to take off my headset. Honestly, the game had potential, but nothing is properly finished, and they never fixed the issues and just abandoned it, so it’s not enjoyable, you might as well watch a let’s play.