[b] 9/10 [/b]
На 5 ігор серії мені знадобилося 4 роки, при тому, що в середньому на проходження однієї гри пішло не більше 10 годин.
Це не тому, що я ледачий, і навіть не через те, що в дорослому житті на ігри виділяєш менше часу, ніж хотілося б.
Це скоріше через емоції, які супроводжували кожну гру в цій серії. Тема всесвіту "Ходячих мерців" в принципі доволі депресивна, але кожна гра серії посилювала ці настрої на повну ширину таланту команди розробників. Тим більше, що з сезону в сезон сценаристи раз за разом замахувалися "на святе (с)" — на дітей. Та що там замахувалися: осіб, які ще не доросли до отримання паспорта, били, їм погрожували, в них стріляли, робили боляче багатьма іншими способами і, звісно ж, кусали. Тому кожну гру серії я довго збирався проходити, потім за пару вечорів проходив і на довгий-довгий проміжок часу обіцяв собі більше не повертатися в оцей світ, де тобі показують персонажа, ви з ним дружите, а потім ви граєте в гру "обери, від чого він загине".
Втім, нарешті пройдено останній сезон, і хоча, як на мене, сама гра тягне на 8, у мене слабкість перед закриваючими серію іграми, якщо вони більш-менш адекватно завершують більшість сюжетних ліній. І завершенням серії «The Walking Dead» я загалом задоволений.
Що не сподобалося? Буквально мінімум: по-перше, не підтягнулися збережені дані з попередньої частини, і довелося заповнювати коротеньку анкету щодо раніше ухвалених рішень. По-друге, було кілька дивних QTE, які, наче робив правильно, все одно перші кілька разів провалив. Ну і в кількох місцях взаємодія з ключовим предметом тригерила перехід до наступної локації, не даючи обшукати все інше. Хоч загалом і не дуже дивна поведінка, але в більшості подібних місць гравця запитували так чи інакше, чи бажає він просуватися далі по сюжету, чи залишиться ще ненадовго, а тут коштувало мені пропущеного колекційного предмета і двох ачівок, які довелося добирати повторним проходженням епізоду. У всьому іншому, хоч і непокоїла мене надзвичайна жага до життя окремих персонажів, я поблажливо промовчу.
Що сподобалося? Народна забава "виховай собі спиногриза". У всіх сезонах різні персонажі, які так чи інакше взаємодіяли з Клем, передавали їй свій світогляд, так би мовити, певною мірою виховували її. Але вона ще застала світ без ходячих і ті розваги, що тепер безповоротно втрачені. А от Елвін — представник нового світу. Його базові навички й уміння заточені на безпеку та виживання. Впродовж трьох епізодів саме наші дії і слова впливатимуть на те, як він оцінюватиме власні вчинки та на підставі яких міркувань прийматиме самостійні рішення. Я був доволі послідовним впродовж усієї серії, тому і Клем, і Елвін мене прям порадували. Шкода, звісно, бачити, як малий хлопчина розрулює ситуації, які й дорослим не завжди під силу, але принаймні щойно рішення прийнято, він не вагається і його логіка завжди відповідає закладеним у нього принципам. Така собі сталева машина, в якій лише іноді проскакують нотки малого переляканого хлопчика, який найбільше боїться втратити єдину людину, що турбується про нього. У діалогах є декілька дуже годних реплік, які дозволяють у повній мірі розкрити розвиток основного персонажа на основі власного життєвого досвіду (читай: попередніх ігор).
Тож коли по екрану повзли фінальні титри, я подумки згадував протагоністів усіх основних ігор та інших персонажів (кого зміг згадати) і переконувався, що більшість із них, хоч і по-дурному померла, та кожен із них передав щось своє, перетворивши маленьку перелякану дівчинку на одного з найбільш повно розкритих персонажів у комп'ютерних іграх узагалі. Інша справа, що ідеальна спільнота, показана наприкінці, за логікою попередніх ігор серії може трагічно розпастися від десятків різних причин уже наступного дня. Але на щастя, ми про це вже не дізнаємося, а незнання у настільки депресивному сетингові - це сила.
Чи варто купувати і проходити всю серію? Однозначно так. Чи буду я проходити її повторно? Ні в якому разі.
